Що значить крилатий вислів. Що таке крилаті слова? Словечка в простоті не скажуть, все з гримасою

Крилатий вислів - це стійке словосполучення. Крилатий вислів зазвичай афористично й виразно.

Афористичність - це оригінальність закінченої думки, вираженої в лаконічній формі. Фактично, поняття «афоризм» і «крилатий вислів» - синоніми.

Походження терміна «крилатий вислів»

У давньогрецького поета Гомера в поемі «Одіссея» сказано:

У двері вступивши, Одіссея він став примушувати, щоб покинув
свого дому і кинув йому, роздратований, крилате слово:
«Геть від дверей, старічішка, иль за ноги витягнутий будеш!»

І хоча в даному випадку вираз «крилате слово» позначало гучну мова, саме цей вислів став крилатим (рекурсією).

Джерела крилатих виразів

Таких джерел безліч. Це можуть бути промови відомих людей, література, міфи, фольклорні твори, пісні, кінофільми і т.д.
Багато крилаті вирази, з'явившись і знайшовши потім самостійне життя, втрачають зв'язок з джерелом і існують вже самі по собі, употребляясь стосовно поточним, сучасних подій. Це стосується, наприклад, багатьох біблійних виразів. Наприклад, вираз « голос волаючого в пустелі». Зараз ми вживаємо цей вислів, коли хочемо сказати про даремно заклику, марних словах, які залишаються без уваги, відповіді. У Старому Завіті, в Книзі Пророка Ісаї говориться: «Голос волаючого в пустелі: приготуйте шляху Господа, рівняйте стежки Богу нашому» (Біблія Іс. 40: 3); в Євангеліях Іоанн Хреститель, його заклики, також іменуються «гласом волаючого в пустелі» (Біблія Ін. 1:23). Проте заклики пророків залишилися марними, більшість людей не прислухався до них.
Багато крилатих виразів мають латинське походження:

"йдучи йди!»(Abiens, abi!)
« інше я»,« Близький друг і однодумець »(Alter ego)
« Платон мені друг, але істина дорожче»(Amicus Plato, sed magis amica est veritas)
« любов переможе все»(Amor vincit omnia)
« Мистецтво довговічне, а життя коротке»(Ars longa, vita brevis)
« однією ногою в труні»(Articulo mortis)
« нехай буде вислухана й інша сторона»(Audiatur et altera pars)
« здрастуй, Цезар, що йдуть на смерть, вітають тебе»(Ave, Caesar, morituri te salutant)
« через терни до зірок»(Per aspera ad astra)
« гроші не пахнуть»(Pecunia non olet).

Історія деяких крилатих виразів

Alea iacta est (жереб кинуто)

Цей вислів означає: «вибір зроблений», «ризикнути всім заради великої мети». Використовується, щоб підкреслити незворотність відбувається. У цього крилатого вираження є синоніми в російській мові: «мости спалені», «назад шляху немає», «або груди в хрестах, або голова в кущах» і ін.

Гай Юлій Цезар (давньоримський державний і політичний діяч, полководець, письменник), переходячи через Рубікон, сказав цю фразу і на чолі своєї армії вступив на територію північної Італії. Так почалася тривала громадянська війна Цезаря проти римського сенату на чолі з Помпеєм Великим. Цезар йшов на певний ризик, тому що розпорядженні всього лише невеликою кількістю співчуваючих йому легіонів поблизу від Риму. Але цей ризик себе повністю виправдав, тому що стратегічне заняття Риму і відступ Помпея зіграло ключову роль в конфлікті.

Точність - ввічливість королів

Значення цього крилатого вислову: бути точним, не запізнюватися - значить, надходити по-королівськи.
У перекладі з французької повністю цей вислів звучить так: «Точність - ввічливість королів і обов'язок всіх добрих людей». Це висловлювання французького короля Людовика XIV фактично послужило причиною бурхливого розвитку етикету в Європі. З тих пір в суспільстві пунктуальність, точність і вміле поводження зі своїм і чужим часом цінувалися дуже високо.

Альфа і омега

Буквально цей вислів позначає «перша і остання літери грецького алфавіту», тобто «Початок і кінець чого-небудь».
Вираз сходить до цитати з Біблії: «Я є альфа і омега, початок і кінець ...» (Апокаліпсис, 1: 8). В даному випадку мається на увазі Ісус Христос, після другого пришестя якого закінчиться існування цивілізації в такому вигляді, як вона існує зараз.

Крилаті вислови з літератури

На село дідусеві

Цей вислів означає: без конкретної адреси, лист або посилка «в нікуди».
Вираз з оповідання А. П. Чехова «Ванька» (1886). Головний герой оповідання, 9-річний хлопчик Ванька Жуков, привезений з села в Москву і відданий в науку до шевця, пише листа своєму дідові з проханням забрати його з міста в село. «Ванька звернув вчетверо списаний аркуш і вклав його в конверт, куплений напередодні за копійку ... Подумавши трохи, він умокнул перо і написав адресу:« На село дідусеві». Потім почухався, подумав і додав: «Костянтину Макарич».

А судді хто?

Значення цього крилатого вислову - презирство до думки авторитетів, які нітрохи не кращий за тих, кого ці судді намагаються гудити, критикувати і т.д.
Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (дія 2).
Чацький:

А судді хто? за давністю років
До вільного життя їхня ворожнеча непримиренна,
Судження черпають із забутих газет
Часів Очаківському і підкорення Криму ...

Суміш французького з нижегородським

Так кажуть про чиєсь невігластво та поганому смаку, допускає поєднання абсолютно непоєднуваних речей.
Герой комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824) Чацкий, що засуджує і висміює дворянську галломанію (пристрасть до всього французького), цікавиться:

Тут нині тон який
На з'їздах, на великих, у свята парафіяльним?
Панує ще смешенье мов:
Французького з нижегородським?

Одна, але полум'яна пристрасть

Так можна сказати про людину, яка присвячує всі свої сили і час якогось захопленню: їм опанувала одна, але полум'яна пристрасть.
Цей крилатий вислів з 3-й строфи поеми «Мцирі» М. Ю. Лермонтова. Так говорить юнак Мцирі про своє бажання втекти з монастиря, в який він потрапив проти своєї волі:

Я знав однієї лише думи влада.
Одну, але полум'яну пристрасть:
Вона, як черв'як, в мені жила,
Погризли душу і спалила.

А Васька слухає, та їсть

Цей вислів характеризує ситуацію, коли один говорить, переконує, а інший не слухає його, не зважаючи з промовистою, і продовжує робити свою справу.
Вираз з байки І. А. Крилова «Кіт і кухар» стало крилатим:

Кіт Васька шахрай!
Кіт Васька злодій!
І Ваську, мовляв, не тільки що на кухню,
Пускати не треба і на двір,
Як вовка жодного в кошару:
Він псування, він чума, він виразка тутешніх місць! »
(А Васька слухає, та їсть).

Крилаті вислови з творів А. де Сент-Екзюпері

Ось мій секрет, він дуже простий: пильно одне лише серце. Найголовнішого очима не побачиш.

Якщо ти вмієш правильно судити себе, то ти справді мудрий.

Антуан де Сент-Екзюпері

Коли ми обдумаємо свою роль на Землі, нехай саму скромну і непомітну, тоді лише ми будемо щасливі. Тоді лише ми зможемо жити і вмирати спокійно, бо то, що дає сенс життя, дає сенс і смерті.

Легко знайти друзів, готових нам допомогти. Важко заслужити друзів, які потребують нашої допомоги.

Любити - означає не дивитися один на одного, любити - означає дивитися в одному напрямку.

Не економ на душі. Чи не наготувати запасів там, де має працювати серце. Віддати - значить перекинути міст через прірву своєї самотності.

Ти назавжди у відповіді за тих, кого приручив.

Головне - йти. Дорога не закінчується, а мета - завжди обман зору мандрівника: він піднявся на вершину, але йому вже бачиться інша ...

Крилаті вислови з міфів

Аннібаловой клятва

Значення: тверда рішучість бути непримиренним щодо кого-небудь або чого-небудь до кінця.
Карфагенський полководець Аннибал (Ганнібал, 247-183 рр. До н.е.), за переказами, ще хлопчиком поклявся бути все життя непримиренним ворогом Риму. Він дотримав свою клятву: під час Другої Пунічної війни (218-210 рр. До н.е.) війська під його командуванням завдали ряд важких поразок військам Риму.

Крилаті вислови з пісень

А в остальном, прекрасная маркиза, все добре

Значення цього крилатого вислову: є неприємності, з якими потрібно змиритися.
Взято з пісні, яку виконував Л. Утьосов. Це французька пісня в перекладі А. Безименського (1936) «Tout va très bien madame la marquise».

А замість серця - полум'яний мотор

Так кажуть про діяльному, невтомному людині або в переносному сенсі про бездушному людині.
Вираз взято з пісні «Авіамарш» (музика Ю. А. Хайта, слова П. Д. Германа, 1922):

Ми народжені, щоб казку зробити бувальщиною,
Подолати простір і простір,
Нам розум дав сталеві руки-крила,
А замість серця - полум'яний мотор.

Крилаті вислови з фільмів

А вас, Штірліц, я попрошу залишитися

Жартівлива фраза в розмовному стилі використовується в якості прохання затриматися для розмови при зверненні до одного з покидають приміщення.
Крилатий вислів засноване на репліці Мюллера (у виконанні Л. Бронєвого) з телефільму «Сімнадцять миттєвостей весни»: « Штірліц, а вас я попрошу залишитися».

А вздовж доріг мертві з косами стоять

Жартівлива репліка про що-небудь страшному, загрозливому (при невірі в його існування).
З кінофільму «Невловимі месники» (1967), яку вимовляє актор Савелій Крамаров.

Померти - не встать

У розмовному стилі фраза вживається, коли потрібно висловити сильне здивування, потрясіння.
Цю фразу вимовляє секретарка Вірочка (Лія Ахеджакова) у фільмі «Службовий роман» (1977). Цей фільм є екранізацією п'єси Е. Брагінського і Е. Рязанова «Товариші по службі», де вперше наведено цей вислів. За сюжетом директор Калугіна (А. Фрейндліх) приходить на роботу в зміненій вигляді і в розмові з здивованої Вірочка цікавиться: «А як вам моя зачіска?». Та вигукує: « Померти - не встать!».

Крилаті вислови з промови політиків

Мертві сорому не мають

У цього крилатого вислову може бути кілька значень в залежності від ситуації, в якій його вимовляють: смерть в бою завжди почесна; мертвих засуджувати не можна; на мертвого людини можна звалити провину за що-небудь, оскільки з нього не можна запитати.
За свідченням літописця, з цими словами князь Святослав звернувся до своїх воїнів перед битвою з греками в 970 р

Коней на переправі не міняють

Значення: у вирішальний для справи момент не можна міняти ні плани, ні людей.
Фраза прозвучала в промові, яку виголосив в 1864 р 16-й президент США Авраам Лінкольн з нагоди висунення своєї кандидатури на другий президентський термін.

Крилаті вислови з Біблії

Навіть ті з Вас, хто ніколи не читав Біблію, хоч одного разу, але цитували її. У нашій мові чимало крилатих виразів, які мають біблійне походження. Ось деякі з них.

Заривати талант у землю(Не дати розвинутися здібностям, закладеним в людині). З євангельської притчі про раба, зарившем в землю талант (міра ваги срібла) замість того щоб вжити його в справу і отримати прибуток. Слово «талант» згодом стало синонімом видатних здібностей.
Фома невіруючий- хто має сумнів людина. Апостол Фома не відразу повірив у воскресіння Христа: «Якщо не побачу на руках Його ран від цвяхів, і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю». Згодом апостол Фома спокутував свою хвилинне сумнів апостольським служінням.

Загублена вівця- так кажуть про людину, що збився зі шляху істинного. Вираз взято з євангельської притчі про радість господаря, який знайшов і повернув в стадо одну заблукала вівцю.

У нашій сьогоднішній публікації ми поговоримо про крилатих виразах, афоризмах, прислів'ях і приказках, як про спадщину, якщо не сказати точніше, як про хрестоматії, залишеної нам мудрим народом, нашими предками, які з любов'ю і турботою передали і зберегли ті знання і філософію сприйняття самого життя. Прислів'я та приказки здаються нам забутими в наших шкільних підручниках, але це далеко не так. Вони - відображення нашого життя. Отже, давайте детально розглянемо, що таке крилаті вирази. Вони - незалежно від історичної епохи або політичної ситуації, і, звичайно ж, це не данина моді.

Древній Рим

Перш ніж ми надамо вашій увазі крилаті вирази і афоризми, зазначимо таке. Цивілізація Стародавнього Риму залишила світу величезну спадщину: парламент, церква, в'язниця, лікарня, пологові будинки стали тими стовпами, на яких тримається світ.

Римляни сформували таку структуру, на підставі якої існує сучасне суспільство. Зерна, посаджені в родючу землю цивілізації, дали зростання, і які виросли на їх місці величезні гіллясті дерева-велетні донині цвітуть і плодоносять. Ці заслуги перед людством, як ви можете бачити, не обмежилися списком крилатих виразів на латині. Безумовно, відбулися видозміни, але сама сіль, суть залишилася незмінною. І не дивно, що крилаті вирази на латині актуальні і по сьогоднішній день.

Смислові значення латинських виразів

Отже, що ж таке крилаті вирази? Це стійкі фразеологізми образного характеру, які увійшли в повсякденне лексику з історичних або літературних джерел, отримавши при цьому широке поширення в народних масах. Джерелом смислових виразів на латинській мові стали міфи, публіцистика й мови видатних людей своєї епохи. Ряд крилатих виразів подібного роду давно втратив зв'язок з першоджерелом, але вживається в кожен період історії стосовно певних подій.

A tuo lare incipe, - так говорили в Стародавньому Римі, або «починай зі свого дому». Так, ці слова були сказані багато століть тому, але вони і до цього дня актуальні і важливі. Мудрі слова, аксіома, прописана самим життям, слова, з якими важко не погодитися, тому як все починається з будинку самої людини, де має панувати не тільки порядок і чистота, повинні процвітати любов, повагу, і коли все саме так в житті людини, то він може дати світові той світ, ту чистоту душі і думки, якими і є.

Розглянемо таке латинське крилатий вислів, як imago animi vunus est, що означає «мир - дзеркало душі», яке немов продовжує думку першого виразу. Світ може бути прекрасний і одночасно може стати руйнівним і зловісно-жорстоким. Як таке відбувається? Відповідь укладено саме в цьому виразі, іншими словами можна сказати: яка душа, чорна або пронизливо-біла, то такий і буде мир. Правильні дії призведуть до блага, жорстокі або необдумані - до його руйнування.

Manifestum non eget probatione. Переведемо таке латинське крилатий вислів як «очевидне не потребує доказі». Зауважте, що ці незаперечні і, безумовно, мудрі думки були сформульовані кілька тисяч років тому!

Отже, продовжимо наш список, що розкриває тему: «Що таке крилаті вирази?».

In angustiis amici apparent. Переведемо цей вислів як «друзі пізнаються в біді». Вираз подібного роду ви не раз і не два чули і знаєте, що воно означає. Сенс дружби ми пізнаємо буквально з перших років свого життя. Наступне вираз також буде присвячено темі дружби: Vitae sal - amicitia. У перекладі ця фраза означає: «Дружба - сіль життя». У цьому контексті слово «сіль» означає не харчову добавку в процесі приготування, а щось важливе, що знаходиться всередині, в центрі, що є основою основ.

Цей вислів дійсно сміливо можна віднести до крилатим фразам, завдяки радянському фільму «Д'Артаньян і три мушкетери», де девіз чудової четвірки «один за всіх і всі за одного» є тим самим латинським виразом, сформульованим в далекі-далекі часи, unus pro omnibus omnespro uno.

Вивчай та володарюй!

Знання - це сила, більш того, це загальновідомий факт, спростовувати який не має сенсу. Знання - це саме те, що робить нас самими собою. Крім того, відзначимо, що зупинятися на досягнутому не варто, тому як людина влаштована таким чином, що його вміння, талант або якась здатність формується, удосконалюється, шліфується лише тоді, коли він невпинно працює і навчається. Тільки отримавши плоди своєї праці, він здатний відчути те непередаване відчуття задоволення, яке не можна порівняти ні з чим, яке робить його особистістю і дозволить зайняти своє гідне місце в цьому житті.

Отже, продовжимо список латинською крилатих виразів: Veni, vidi, vici. "Прийшов побачив переміг". Чим не девіз для молодого цілеспрямовану людину? Або такий вираз: Mens sana in corpore sano, що означає «в здоровому тілі - здоровий дух». Цей вислів було гаслом і девізом змагань не одного покоління в нашій країні, воно і на сьогоднішній день не втратило всієї актуальності, і не побоїмося сказати, що і не втратить її ще довгі роки.

Є ще одна чудова вираз, яке хотілося б нагадати широкому загалу: Medicus curat, natura sanat, що означає «лікар лікує, природа зцілює». В даному контексті сенс зводиться до наступного, що допомога, надана лікарем людині, зцілить його тіло, а природа завершить цей процес комплексно, тобто різними способами, і тіло, і душа людини, завдяки сонцю, повітрю і всім сприятливим факторам, будуть зцілені повністю .

Захоплюють, вражають до глибини душі крилаті вирази на латині, і той факт, що вони пройшли через тисячоліття і не втратили тієї життєвої актуальності, викликає глибоке почуття поваги до тих людей, які залишили нам «абетку» життя, що дозволяє розвиватися, а головне, зрозуміти наш непростий, але такий дивовижний світ: Utile dulci miscere - «поєднуй приємне з корисним». І, нарешті, все ж варто сказати, що «часи змінюються, і ми змінюємося з ними». Або: Tempora mutantur et nos mutamur in illis.

Афоризми як світова історія

Афоризм є закінченою лаконічну думку, яка легко запам'ятовується і має глибокий сенс, у неї є автор і вона, безумовно, часто повторюється, часом з покоління в покоління, людьми. Кожній темі, кожному напрямку діяльності, явищ, професіями, відносинам людей присвячені афоризми. Зі століття в століття, читаючи афоризми людей, політиків, філософів, поетів, музикантів, розумієш, що, незважаючи на неминучі зміни самого перебігу життя, сама суть її залишається незмінною. Отже, давайте розглянемо кілька прикладів.

Іван Андрійович Крилов - відомий байкар, який своєю творчістю подарував нащадкам неймовірну кількість афоризмів і крилатих виразів. «Ти сер, а я, приятель, сивий». Всього одна строчка, але скільки сенсу в ній! Іншими словами можна сказати так: «Ти хитрий і виверткий, але я, приятель, мудрий, мудрість завжди бере верх над підступністю». Або наведемо ще один афоризм як приклад: «Краще нехай тисне черевик на нозі, ніж руку - підла людина». Або ось досить запам'ятовується афоризм: «Якщо тобі плюють в спину - значить, ти йдеш попереду» (Конфуцій).

Прислів'я та приказки

Прислів'я та приказки займають особливу нішу в нашому доробку, по-перше, як ми вже зазначили, ця спадщина, але вже нашого рідного народу, що є і автором, і носієм. По-друге, на відміну від латинських висловів і афоризмів, які ми зможемо почати розуміти, досягнувши, скажімо, вже певного віку, прислів'ями та приказками просто пронизані і просякнуті наші казки, мультфільми, вірші.

Тобто все це малюки дізнаються в ранньому віці, вчаться їх розуміти і запам'ятовувати, більш того, навіть використовувати в повсякденній мові. В цьому випадку великий вплив мають наші батьки, вихователі та вчителі. Отже, наведемо кілька загальновідомих крилатих виразів, прислів'їв та приказок: «Поспішиш - людей насмішиш», «Без праці не витягнеш і рибку зі ставка», «Що посієш, те й пожнеш», «Що написано пером, не вирубати сокирою».

висновок

У висновку, підбиваючи підсумки сказаного, відзначимо: тема про те, що таке крилаті вирази і афоризми, нескінченно велика, цікава і пізнавальна не тільки для підростаючої аудиторії, а й для дорослих людей. І якщо часом дітям щось здається незрозумілим або навіть нецікавим, то, з огляду на деяку відсутність життєвого досвіду, це слід вважати нормальним. Але вже будучи дорослою людиною, ви будете не тільки розуміти їх, а й співпереживати прочитаного, більш того, багато хто з них можуть виявитися в життя в потрібний момент, в потрібну хвилину найкращим порадником. Що таке крилаті вирази? Це світло, це дар, це досвід, це істина.

А Васька слухає та їсть

Цитата з байки І. А. Крилова (1769-1844) «Кіт і кухар» (1813). Вживається, коли мова йде про людину, яка глухий до закидів і, незважаючи ні на які вмовляння, продовжує займатися своєю справою.

А ви, друзі, як не сідайте,
Все в музиканти не годитесь

Цитата з байки І. А. Крилова «Квартет» (1811). Стосується погано працює колективу, в якому справа не йде на лад тому, що відсутні єдність, згоду, професіоналізм, компетентність, точне розуміння кожним своєї і спільної справи.

А скринька просто відкривався

Цитата з байки І. А. Крилова «Скринька» (1808). Якийсь «механіки мудрець» намагався відкрити скриньку і шукав особливий секрет його замку. Але оскільки секрету не було, то він його не знайшов і «від скринечки відстав».

А як відкрити його, ніяк не здогадався,
А скринька просто відкривався.

Ця фраза використовується, коли говорять про який-небудь справі, питанні, при вирішенні якого не потрібно було шукати складного рішення, оскільки є просте.

А він, бунтівний, просить бурі,
Неначе в бурях є спокій!

Цитата з вірша М. Ю. Лермонтова (1814-1841) «Парус» (1841).

А судді хто?

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова (1795-1829) «Лихо з розуму» (1824), слова Чацького:

А судді хто? - За давністю років
До вільного життя їхня ворожнеча непримиренна,
Судження черпають із забутих газет
Часів Очаківському і підкорення Криму.

Фраза вживається, щоб підкреслити презирство до думки авторитетів, які нітрохи не кращий за тих, кого вони намагаються вчити, засуджувати, критикувати і т. Д.

А щастя було так можливо,
Так близько!

Цитата з роману у віршах «Євгеній Онєгін» А С. Пушкіна (1799-1837), гл. 8 (1832).

адміністративний захват

Слова з роману Ф. М. Достоєвського (1821-1881) «Біси» (1871). Іронічне вираз, що означає насолода перемогою.

Ай, Моська! знати вона сильна,
Що гавкає на слона

Цитата з байки І. А. Крилова «Слон і Моська» (1808). Використовується, коли мова йде про будь-чиїх безглуздих наскоках на того, хто свідомо перевершує свого «противника» (критика, хулителя, агресора і т. Д.).

Олександр Македонський герой, але навіщо ж стільці ламати?

Цитата з комедії Н. В. Гоголя (1809-1852) «Ревізор» (1836), слова Городничого про вчителя: «Він вчена голова - це видно, і відомостей нахапав пітьму, але тільки пояснює з таким жаром, що не пам'ятає себе. Я раз слухав його: ну, поки говорив про ассірійцями і вавілоняни - ще нічого, а як дістався до Олександра Македонського, то я не можу вам сказати, що з ним сталося. Я думав, що пожежа, їй-богу! Втік з кафедри і, що сили є, хвать стільцем об підлогу. Воно, звичайно, Олександр Македонський герой, але навіщо ж стільці ламати? » Фраза вживається, коли хтось переходить міру.

Афанасій Іванович і Пульхерія Іванівна

Герої повісті Н. В. Гоголя «Старосвітські поміщики» (1835), літнє подружжя, добрі і наївні обивателі, провідні спокійне, розмірене, безтурботне життя, обмежену суто господарськими турботами. Їх імена стали загальними для людей подібного типу.

Ах, Боже мій! Що стане говорити Княгиня Марія Олексіївна

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Фамусова, якими закінчується п'єса. Вживаються для позначення боягузливою залежності від ходячою, святенницькою моралі.

Ах, злі язики страшніші пістолета

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Молчалина.

Б

Ба! знайомі всі обличчя

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Фамусова:

Ба! знайомі всі обличчя!
Дочка, Софія Павлівна! срамніца!
Безсоромниця! де! з ким!
Ні дати ні взяти, вона,
Як мати її, покійниця дружина.
Бувало, я з найдорожчої половиною
Трохи нарізно - вже де-небудь з чоловіком!

Фраза використовується для вираження подиву при несподіваній зустрічі з ким-небудь.

Бабуся надвоє сказала

Так кажуть про те, що невідомо, чи збудеться. Вираз утворено урізанням прислів'я «Бабуся надвоє сказала: або дощик, або сніг, або буде, або ні».

Базаров. базаровщини

На ім'я Базарова, героя відомого роману І. С. Тургенєва (1818–1883) "Батьки і діти" (1862). Базаров - представник частини російського разночинного студентства 60-х рр. XIX ст., Яка захоплювалася в той час західноєвропейської матеріалістичної філософією в її спрощеному, примітивному тлумаченні.

Звідси «базаровщини» - ім'я збірне, що означає все крайності такого роду світогляду, а саме захоплення природничими науками, грубий матеріалізм, підкреслений прагматизм поведінки, неприйняття традиційного мистецтва і загальноприйнятих правил поведінки.

Безумство хоробрих - ось мудрість життя!
Безумству хоробрих співаємо ми пісню

Цитата з «Пісні про Сокола» (1898) М. Горького (1868-1936).

Бити байдики

Вираз вживається в значенні: бездіяльно проводити час, займатися дурницями, байдикувати. Байдики - обрубок деревини, оброблений для вичинки різних предметів (ложок, чашок і т. П.). У кустарному виробництві бити байдики - відколювати від поліна чурки для виготовлення дерев'яних виробів. Переносне значення пояснюється тим, що виготовлення байдики вважалося в народі легким, що не вимагає зусиль і вміння справою.

бити чолом

Слово «чоло» по-древнерусські значить «лоб». У Древній Русі «чолом», тобто лобом, билися об підлогу, падаючи перед вельможами і царями в земних поклонах. Це називалося «кланятися великим звичаєм» і виражало крайню ступінь поваги. Звідси і пішов вислів «бити чолом» в значенні: звертатися до влади з проханням, клопотати. У письмових проханнях - «чолобитних» - так і писали: «А на цьому тобі твій холопішко Івашко чолом б'є ...» Ще пізніше слова «б'ють чолом» стали просто означати: «вітають».

Битися об заклад

Позначає: сперечатися на що-небудь. Закладами на Русі називали заставу, а також парі, суперечка на виграш або саму ставку. Битися означало «тримати парі, сперечатися».

Блажен, хто вірує, тепло йому на світі!

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Горевід розуму » (1824), слова Чацького. Вираз вживається для позначення надмірно, безпідставно довірливих людей або тих, хто занадто переймається своїми райдужними планами і надіями.

блоху підкувати

Вираз стало крилатим після появи оповідання М. С. Лєскова (1831-1895) «Лівша» (1881), який створений на основі народної примовки: «Англійці зі сталі блоху зробили, а наші туляки її підкували та їм назад відіслали». Вживається у значенні: проявити незвичайну вигадку в якому-небудь справі, вміння, тонка майстерність.

Буревісник

Після появи у пресі «Пісні про Буревісника» (1901) М. Горького в літературі буревісник став символом майбутньої революційної бурі.

Була справа під Полтавою

Цей вислів - перший рядок вірша І. Е. Молчанова (1809-1881), надрукованого в 40-50-х роках XIX ст. і став популярною піснею. Так жартівливо або з похваляннями розповідають про якомусь подію.

Бути можна діловою людиною
І думати про красу нігтів

Цитата з роману у віршах «Євгеній Онєгін» (1831) А. С. Пушкіна. Цитується як відповідь на закиди у надмірній турботі про свій зовнішній вигляд.

В

У кареті минулого нікуди не поїдеш

Цитата з п'єси М. Горького «На дні» (1902), слова Сатіна. Замість «нікуди» часто цитується «далеко».

В Москву, в Москву, в Москву!

У п'єсі А. П. Чехова (1860-1904) «Три сестри» (1901) цю фразу з тугою повторюють сестри, задихаються в багні провінційного життя, але не мають волі з неї вибратися. Фраза ця вживається як характеристика безплідних мрій.

В деякому царстві, не в нашій державі

Традиційний зачин багатьох російських народних казок. Вживається у значенні: десь, невідомо де.

В ногах правди немає

Зараз вживається як жартівливе запрошення сісти. Існує кілька варіантів походження цієї фрази:

1. за першою версією, поєднання пов'язано з тим, що в XV-XVIII ст. на Русі боржників жорстоко карали, били залізними прутами по голих ногах, домагаючись повернення боргу, т. е. «правди», проте таке покарання не могло змусити повернути борг тих, у кого не було грошей;
2. за другою версією, вираз виникло в зв'язку з тим, що поміщик, виявивши пропажу чогось, збирав селян і змушував їх стояти, поки не назвуть винного;
3. третя версія виявляє зв'язок вираження з правежа (жорстоким покаранням за несплату боргів). Якщо боржник рятувався від правежа втечею, говорили, що в ногах правди немає, тобто борг вибити неможливо; зі скасуванням правежа сенс приказки змінився.

В один віз впрягти неможна
Коня і трепетну лань

Цитата з поеми А. С. Пушкіна «Полтава» (1829).

У людині повинно бути все прекрасним: і обличчя, і одяг, і душа, і думки

Цитата з п'єси А. П. Чехова «Дядя Ваня» (1897); ці слова вимовляє доктор Астров. Часто цитується лише перша половина фрази.

Великий, могутній, правдивий і вільний російську мову

Цитата з вірша в прозі І. С. Тургенєва «Російська мова» (1882).

володар дум

Вираз з вірша А. С. Пушкіна «До моря» (1825), в якому поет назвав «володарями дум» Наполеона і Байрона. У літературній мові воно застосовується до великим людям, діяльність яких вплинула на уми їхніх сучасників.

влада темряви

Вираз, що стало образним визначенням невігластва, культурної відсталості, стало крилатим після появи драми Л. Н. Толстого (1828-1910) «Влада темряви, або Кігтик загруз - всій пташці пропасти» (1886).

У всіх ти, серденько, нарядах хороша

Цитата з поеми І. Ф. Богдановича (1743-1803) «Серденько» (+1778):

У всіх ти, серденько, нарядах хороша:
За образу ль який цариці ти одягнена,
Пастушкою ль сидиш ти біля куреня,
У всіх ти чудо світу.

Цей рядок більш відома завдяки А. С. Пушкіну, який використовував її як епіграф до своєї повісті «Панночка-селянка» з циклу «Повісті Бєлкіна». Використовується жартівливо-іронічно як готового компліменту у відповідь на жіночі прохання оцінити нову сукню, зачіску і т. Д.

На всю іванівську

Вираз «на повну ивановскую (кричати, волати)» вживається в значенні: дуже голосно, щосили. Івановська - назва площі в Московському Кремлі, на якій стоїть дзвіниця Івана Великого. Існує кілька версій походження цього виразу:

1. на Іванівській площі іноді читали царські укази привселюдно, гучним голосом (у всю Іванівську площа). Звідси переносне значення виразу;
2. на Іванівській площі також іноді каралися дяки. Їх нещадно били батогами і батогами, від чого вони кричали на всю Іванівську площа.

порушник спокою

Так озаглавлений роман (1940) Л. В. Соловйова (1898-1962) про Ходжу Насреддіна - герої народних анекдотів у азербайджанців, таджиків, вірмен, народів Північного Кавказу, персів і турків. Вираз «порушник спокою» стало крилатим як образна характеристика людей, що повстають проти байдужості, бюрократизму, різних проявів соціальної несправедливості.

Волга впадає в Каспійське море.
Коні їдять овес і сіно

Цитата з оповідання А. П. Чехова «Учитель словесності» (1894). Ці фрази повторює в передсмертному маренні викладач історії та географії Іполит Іполитович, який все життя висловлював тільки загальновідомі, безперечні істини. Вживається у значенні: загальновідомі банальні твердження.

Ворона в павиних пір'ї

Вираз виникло з байки І. А. Крилова «Ворона» (1825). Ворона, утикані собі хвіст павиними пір'ям, пішла гуляти, впевнена, що вона сестра Павам і що на неї всі задивишся. Але Пави обскубли Ворону так, що на ній не залишилося навіть її власних пір'я. Ворона кинулася до своїх, але ті не впізнали її. «Ворона в павиних пір'ї» - кажуть про людину, яка привласнює собі чужі достоїнства, безуспішно намагається грати високу, невластиву йому роль і тому потрапляє в комічне становище.

халепу потрапити

Вираз вживається в значенні: опинитися в неприємному, незручному або невигідному становищі через свою необачність або необізнаності. Прислівник «халепу» утворилося в результаті злиття елементів в поєднанні «в халепу». Халепу - прядильня, канатний верстат, на якому за старих часів сучили мотузки. Він представляв собою складну мережу мотузок, що тягнулися від прядильного колеса до саней, де вони скручувалися. Стан розташовувався зазвичай на вулиці і займав значний простір. Для прядильника потрапити одягом, волоссям або бородою в халепу, тобто в мотузковий стан, означало в кращому випадку сильно поранитися і порвати одяг, а в гіршому - втратити життя.

Вральман

Дійова особа комедії Д. І. Фонвізіна (одна тисяча сімсот сорок чотири / 1745-1792) «Недоросль» (1782), неосвічений німець, колишній кучер, один з вчителів поміщицького синка, недоростка Митрофанушки. Прізвище його, складена з російського «брехун» і німецького «Mann» (людина), цілком характеризує його, стала загальним ім'ям хвалька і брехуна.

Всерйоз і надовго

Вираз В. І. Леніна (1870-1924) з доповіді на IX Всеросійському з'їзді Рад. Про нову економічну політику В. І. Ленін сказав: «... цю політику ми проводимо всерйоз і надовго, але, звичайно, як правильно вже помічено, що не назавжди».

Все пройде, як з білих яблунь дим

Цитата з вірша С. А. Єсеніна (1895-1925) «Не шкодую, не кличу, не плачу ...» (1922):

Не шкодую, не кличу, не плачу,
Все пройде, як з білих яблунь дим.
В'янення золотом охоплений,
Я не буду більше молодим.

Цитується в якості розради, як рада ставитися до життя спокійно, по-філософськи, оскільки все минає - і хороше, і погане.

Все змішалося в домі Облонських

Цитата з роману Л. Н. Толстого «Анна Кареніна» (1875): «Все змішалося в домі Облонських. Дружина дізналася, що чоловік був у зв'язку з колишнім в їхньому будинку француженкою-гувернанткою, і оголосила чоловікові, що не може жити з ним в одному будинку ... Дружина не виходила зі своїх кімнат, чоловіка третій день не було вдома. Діти бігали по всьому будинку як втрачені; англійка посварилася з економкою і написала записку приятельці, просячи підшукав їй нове місце; кухар пішов ще вчора з двору, під час обіду; чорна кухарка і кучер просили розрахунку ». Цитата вживається як образне визначення плутанини, плутанини.

Все хорошо, прекрасная маркиза

Цитата з вірша (1936) А. І. Безименського (1898-1973) «Все добре» (народна французька пісня). Маркіза, п'ятнадцять днів перебувала у від'їзді, дзвонить в свій маєток по телефону і запитує одного з слуг: «Ну, як йдуть у вас справи?» Той відповідає:

Все хорошо, прекрасная маркиза,
Справи йдуть, і життя легке,
Жодного сумного сюрпризу,
За винятком дрібниці!

Так ... дурниця ...
Пусте діло ...
Кобила ваша здохла!

Все добре, все добре.

Кучер на питання маркізи: «Як ця смерть сталася?» - відповідає:

З кобилою що:
Пусте діло!
Вона з стайні згоріла!
Але в остальном, прекрасная маркиза,
Все добре, все добре.

Але в іншому,
прекрасная маркиза,
Все добре, все добре!

Все це було б смішно,
Коли б не було так сумно

Цитата з вірша М. Ю. Лермонтова «А. О. Смирнової »(1840):

Без вас хочу сказати вам багато,
При вас я слухати вас хочу ...
Що ж робити? .. Річчю невмілий
Зайняти ваш розум мені не дано ...
Все це було б смішно,
Коли б не було так сумно.

Використовується як коментар до зовні трагікомічній, смішний, але по суті своїй дуже серйозною, тривожну ситуацію.

Виносити сміття з хати

Вживається у значенні: розголошувати неприємності, сварки, що стосуються тільки вузького кола осіб. Вираз зазвичай вживається з запереченням, як заклик не розголошувати подробиці таких сварок (не треба сміття з хати виносити). Воно пов'язане з древнім звичаєм не виносити сміття з хати, а спалювати його (наприклад, в печі), оскільки зла людина нібито міг наслати біду на господаря хати, вимовляючи особливі слова над сміттям.

Г

Галопом по Європах

Так озаглавлені подорожні нариси поета А. А. Жарова (1904-1984), що відображають збіглі враження, винесені ним з поїздки по Західній Європі (1928). Назва пояснюється тим, що Жаров і його супутники, поети І. Уткін і А. Безименський, своє перебування в Чехословаччині та Австрії змушені були сильно скоротити на вимогу поліції.

М. Горький в статті «Про користь грамотності» (1928) вжив вислів Жарова «галопом по Європах», але вже за адресою деяких авторів легковажних нарисів про закордонне життя, повідомляють читачам невірні відомості. Вираз вживається як визначення поверхневих спостережень взагалі.

гамбурзький рахунок

У 1928м вийшла збірка літературно-критичних статей, заміток і нарисів В. Шкловського (1893-1984) під назвою «Гамбурзький рахунок». Сенс цієї назви пояснений в короткій програмній статті, якою відкривається збірка: «Гамбурзький рахунок - надзвичайно важливе поняття. Всі борці, коли борються, шахраюють і лягають на лопатки за наказом антрепренера. Раз на рік в гамбурзькому трактирі збираються борці. Вони борються за зачиненими дверима і завішених вікнах. Довго, некрасиво і важко. Тут встановлюються істинні класи борців, - щоб не ісхалтуріться. Гамбурзький рахунок необхідний в літературі ». На закінчення в статті називаються імена кількох відомих сучасних письменників, які, на думку автора, не витримують гамбурзького рахунку. Згодом Шкловський визнав цю статтю «здрастуй» і неправильною. Але вираз «гамбурзький рахунок» тоді ж стало крилатим, спочатку в літературному середовищі, як визначення оцінки будь-якого твору літератури чи мистецтва без знижок і поступок, а потім отримало більш широке поширення і стало застосовуватися при оцінці тих чи інших суспільних явищ.

Герой нашого часу

Назва роману М. Ю. Лермонтова (1840), можливо, навіяне «Лицарем нашого часу» М. М. Карамзіна. Алегорично: людина, чиї думки і справи найбільш повно виражають дух сучасності. Вираз вживається в позитивному сенсі або іронічно, згідно з особистістю людини, до якого воно застосовується.

Герой не мого роману

Чацький

Але Скалозуб? Ось чудо!
За армію стоїть горою,
Та прямолінійності стану,
Обличчям і голосом - герой ...

Софія

Чи не мого роману.

Вираз вживається в значенні: не в моєму стилі.

Дієсловом пали серця людей

Цитата з вірша А. С. Пушкіна «Пророк» (1828).
Вживається у значенні: полум'яно, пристрасно проповідуй, навчай.

Окомір, швидкість, натиск

Афоризм великого російського полководця А. В. Суворова. Цими словами в своїй «Науці перемагати» (написаної в 1796 р, перше видання 1806 г.) він визначив «три військових мистецтва».

Дурний пінгвін боязко ховає тіло жирне в кручах

Цитата з «Пісні про Буревісника» (1901) М. Горького.

Гнилий лібералізм

Вираз М. Є. Салтикова-Щедріна (1826-1889) з сатиричного нарису (1875) «Господа тюрмі» (з циклу «В середовищі помірності й акуратності»), що стало синонімом безпринципності, примиренства, потурання.

Голод не тітка

Так кажуть про сильному голоді, змушує до будь-яких дій. Ці слова - частина розгорнутого вираження, записаного ще в XVII ст .: голод не тітка, пиріжка НЕ ​​підсуне, т. Е. Тітка (кума, теща) у важких випадках допоможе, ситно і смачно нагодує, а голод може лише штовхнути на багато небажаних вчинки.

Горе від розуму

Назва комедії А. С. Грибоєдова.

Д

Так чи був хлопчик-то?

В одному з епізодів роману М. Горького «Життя Клима Самгіна» (1927) розповідається про катання на ковзанах хлопчика Клима разом з іншими дітьми. Борис Варавка і Варя Сомова провалюються в ополонку. Клим подає Борису кінець свого гімназійного ременя, але, відчувши, що і його затягує в воду, випускає ремінь з рук. Діти тонуть. Коли починаються пошуки потонули, Клима вражає «чийсь серйозний недовірливий питання: -« Так чи був хлопчик-то, може, хлопчика-то і не було? »» Остання фраза стала крилатою, як образний вислів крайнього сумніви в чому-небудь.

Та тільки віз і нині там

Цитата з байки І. А. Крилова «Лебідь, Щука і Рак» (1814). Вживається у значенні: справа не рухається, стоїть на місці, а навколо нього відбуваються безплідні розмови.

Дама приємна в усіх відношеннях

Вираз з поеми Н. В. Гоголя «Мертві душі» (1842): «Яке ні придумай ім'я, вже неодмінно знайдеться в якомусь кутку нашої держави, - благо велике, - хто-небудь носить його, і неодмінно розсердиться ... а тому будемо називати даму, до якої приїхала гостя, так, як вона придбала законним чином, бо, точно, нічого не пошкодувала, щоб зробитися люб'язно в краю, хоча, звичайно, крізь люб'язність прокрадалася ух какая юркая спритність жіночого характеру! і хоча часом в кожному приємному слові її стирчала ух яка шпилька ... »

дати дуба

Вживається у значенні «померти». Є дві версії виникнення цього виразу:

1. Оборот виник на російському грунті і пов'язаний з дієсловом задубіти - «охолонути, втратити чутливість, зробитися твердим».
2. Вираз виникло на півдні Росії. Можна припускати, що під дубом ховали померлих.

Двадцять два нещастя

Так в п'єсі А. П. Чехова «Вишневий сад» (1903) називають конторщика Епиходова, з яким щодня трапляється якась комічна неприємність. Вираз застосовується до невдах, з якими постійно відбувається якесь нещастя.

дворянське гніздо

Назва роману І. С. Тургенєва (1859), що стало синонімом дворянської садиби. Вираз це було вжито Тургенєвим ще раніше, в оповіданні «Мій сусід Радилов» (1847).

Справи давно минулих днів,
Перекази давнини глибокої

Цитата з поеми А. С. Пушкіна «Руслан і Людмила» (1820), що є близьким перекладом віршів однієї з поем Оссіана, створених англійським письменником Джеймсом Макферсоном (1736-1796) і приписаних їм цього легендарному древнекельтского барду. Алегорично про давні і малодостовірних події, які мало хто пам'ятає.

Справу зроблено

Коли говорять «справа в капелюсі», це означає: все в порядку, все вдало закінчилося. Походження цього виразу іноді пояснюють тим, що за часів Івана Грозного деякі судові справи вирішувалися жеребом, а жереб тягнули з капелюха судді. Є й інше пояснення походження виразу. Деякі дослідники стверджують, що дяки і наказові (саме вони займалися всякого роду судовими позовами), розбираючи судові справи, користувалися своїми капелюхами для отримання хабарів, і якщо розмір хабара влаштовував дяка, то «справа була в капелюсі».

Справа допомоги потопаючим - справа рук самих потопаючих

У сатиричному романі І. Ільфа (1897-1937) і Е. Петрова (1902-1942) «Дванадцять стільців» (1927) згадується плакат з таким безглуздим гаслом, вивішений в клубі на вечорі Товариства рятування на водах. Це гасло став вживатися, іноді в дещо зміненій редакції, як жартівливий афоризм про самодопомоги.

Справі час і потісі годину

У 1656 р за наказом царя Олексія Михайловича (1629-1676) була складена «Книга, глаголемая урядник: нове укладення та улаштування чину сокольничья шляху», тобто збірник правил соколиного полювання, улюбленою потіхи того часу. В кінці передмови Олексій Михайлович зробив власноручний приписку: «підступами книжковий або свій; ця притча душеві і тілесно; правди ж і суду і милостивий любові і ратного ладу не забувайте: справі час і потісі годину ». Слова приписки, стали виразом, яке часто тлумачать не цілком правильно, розуміючи під словом «час» більшу частину, а під словом «час» - меншу, внаслідок чого змінюють сам вираз: «справі час, а потісі годину». Але цар і не думав про те, щоб все свій з цілого часу віддавати тільки годину. У цих словах виражена думка, що всьому свій час - і справі і потісі.

Дем'янова юшка

Вираз вживається в значенні: насильницьке надмірне частування всупереч бажанню пригощали; взагалі що-небудь наполегливо пропоноване. Виникло з байки І. А. Крилова «Дем'янова юшка» (1813). Сусід Дем'ян так пригощав ухою сусіда Фоку, що той,

Як не любив юшку, але від біди такої,
Схопивши в оберемок
Пояс і шапку,
Швидше без пам'яті додому -
І з того часу до Дем'яна ні ногою.

Держиморда

Персонаж комедії Н. В. Гоголя «Ревізор» (1836), грубий поліцейський служитель, який, за словами Городничого, «для порядку всім ставить ліхтарі під очима, і правому і винуватому». Його прізвище увійшла в літературну мову в значенні: грубий, сліпо виконує накази згори охоронець порядку.

Наздогнати і перегнати

Вираз виникло з статті В. І. Леніна «Загрозлива катастрофа і як з нею боротися» (1917). У цій статті В. І. Ленін писав: «Революція зробила те, що в кілька місяців Росія по своєму політичномустрою наздогнала передові країни. Але цього мало. Війна невблаганна, вона ставить питання з нещадною різкістю: або загинути, або наздогнати передові країни і перегнати їх також і економічно ».Цей же гасло - «наздогнати і перегнати Америку!» - знову був висунутий в 1960-х рр. першим секретарем ЦК КПРС М. С. Хрущовим (1894-1971). Цитується як заклик до перемоги в змаганні (зазвичай економічному) з будь-ким. Вживається як в прямому, так і в іронічному сенсі.

Доктор Айболит

Герой казки К. І. Чуковського (1882-1969) «Айболить» (1929). Ім'я «доброго доктора» Айболита стало вживатися (спочатку дітьми) як жартівливо-пестливе назва лікаря.

Домострой

«Домострой» - пам'ятник російської літератури XVI ст., Що є зведенням життєвих правил і моралей. Ці правила, викладені в шістдесяти з гаком главах, спиралися на міцно вироблене світогляд, що склалося під впливом церкви. «Домострой» вчить, «како вірувати», «како царя чтити», «како жити з дружинами і з дітьми і з домочадцями», нормує домашнє життя і господарство. Ідеалом всякого господарства, по «Домострой», є скнарість, яке повинно допомогти придбати багатство, що можна досягти тільки за умови єдиновладдя глави сім'ї. Чоловік, по «Домострой», - глава сім'ї, пан дружини, і «Домострой» докладно вказує, в яких випадках він повинен побити дружину, і т. П. Звідси слово «Домострой» означає: консервативний уклад сімейного життя, мораль, яка стверджує рабське становище жінки.

Дерти як Сидорову козу

Вживається у значенні: сильно, жорстоко і безжалісно пороти, бити кого-небудь. Ім'я Сидор в народі часто пов'язувалося з поданням про злом або сварлива людина, а коза, за народними уявленнями, - тварина з шкідливим характером.

Душка

Героїня однойменного оповідання А. П. Чехова (1899), нехитра жінка, яка змінює свої інтереси і погляди в міру зміни коханих, очима яких вона дивиться на життя. Чином чеховської «душечки» характеризуються також люди, що міняють свої переконання і погляди в залежності від того, хто в даний час надає на них вплив.

Дихати на ладан

Так кажуть про худому, слабкому, хворобливого вигляду людину, якій недовго залишилося жити. Вираз ґрунтується на релігійній символіці слова «ладан». У церкві ладан кадять (розгойдують посудину, в якому знаходиться куриться ладан). Цей обряд відбувається, зокрема, перед мертвими або вмираючими.

Е

Є ще порох в порохівницях

Цитата з повісті М. В. Гоголя «Тарас Бульба» (1842). Алегорично про можливості зробити ще чимало; про міцне здоров'я, гарне самопочуття або великий потенціал людини, здатного на багато значні справи, хоча навколишні цього від нього вже й не чекають.

Є від чого у відчай прийти

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824). Чацький, перериваючи брехня Репетилова, говорить йому:

Послухай, бреши, та знай же міру;
Є від чого у відчай прийти.

Є захоплення в бою,
І безодні похмурої на краю

Цитата з драматичної сцени А. С. Пушкіна «Бенкет під час чуми» (1832), пісня голови бенкету. Використовується як формула виправдання надмірно ризикованої поведінки.

Ж

живий Курилка

Вираз з народної дитячої пісеньки, що виконується при грі в «курилках». Гравці сідають в коло і передають один одному палаючу лучину з приспівом: «Живий, живий Курилка, ніжки тоненькі, душа коротенька». Той, в чиїх руках лучинка згасне, виходить з кола. Звідси пішов вислів «живий Курилка», яке вживається як жартівливе вигук при згадці про триваючу діяльності незначних людей, а також про безперервної діяльності кого-небудь у важких умовах.

Жива вода

В російських народних казках - чарівна вода, що оживляє мертвих, дає богатирську силу.

Живи і дай жити іншим

Перший рядок вірша Г. Р. Державіна (1743-1816) «На народження цариці Гремислава» (тисячу сімсот дев'яносто вісім):

Живи і дай жити іншим,
Але тільки не на рахунок іншого;
Завжди задоволений будь своїм,
Чи не чіпай нічого чужого:
Ось правило, стезя пряма
Для щастя кожного і всіх.

Державін є автором цієї віршованої формули, але не самої думки, закладеної в ній, яка давно існує в якості прислів'я в різних мовах. У Росії була також широко відома її французька версія - «Vivons et laissons vivre les autres». Авторство цієї думки невідомо. Але в будь-якому випадку її російський переклад став афоризмом завдяки Г. Р. Державіна.

Під царицею Гремислава поет розуміє російську імператрицю Катерину Велику. За переказами, вираз «живи і дай жити іншим» було її улюбленим прислів'ям.

Алегорично: заклик бути уважним до інтересів інших людей, шукати з ними компроміс, якусь формулу співіснування, яка влаштовує всіх.

Живий труп

Вираз отримало широке ходіння після появи драми «Живий труп» (1911) Л. Н. Толстого, герой якої, Федя Протасов, симулюючи самогубство, ховається від дружини і людей свого кола і живе серед покидьків суспільства, будучи в власних очах «живим трупом» . Тепер вираз «живий труп» вживається в значенні: людина опустився, морально спустошений, а також взагалі що-небудь омертвіле, изжившее себе.

3

За межами досяжності

Вираз належить адміралу Ф. В. Дубасова (1845-1912), відомому жорстоким придушенням московського збройного повстання. У своїй «переможної» реляції Миколі II від 22 грудня 1905 р Дубасов писав: «Відступаючи, заколотники, з одного боку, постаралися і встигли швидко видалити за межі досяжності обраних ватажків, з іншого - вони залишили на театрі дій хоча і розсіяних, але найбільш непримиренних і озлоблених бійців ... Я не можу визнати бунтівний рух зовсім пригніченим ».

За тридев'ять земель.
Тридев'яте [тридесяте] царство

Вираз, що часто зустрічається в російських народних казках в значенні: далеко, в невідомій дали.

Забутися і заснути!

Цитата з вірша М. Ю. Лермонтова «Виходжу один я на дорогу»:

Чи не чекаю від життя нічого я,
І не шкода мені минулого нітрохи;
Я шукаю свободи і спокою!
Я б хотів забутися і заснути!

затрапезний вид

Цей вислів з'явилося при Петрові I (1672-1725). Затрапезніков - це прізвище купця, фабрика якого випускала дуже грубу і низькоякісну тканину. З тих пір так говорять про неохайно одягненому людині.

Заумний мову. заум

Терміни, створені поетом і теоретиком футуризму А. Е. Кручених. У «Декларації слова як такого» (1913) сутність «зауми» визначена так: «Думка і мова не встигають за переживанням натхненного, тому художник вільний виражатися не тільки спільною мовою ... але і особистим ... не мають певного значення ... заумним. На підставі цієї надуманої помилкової теорії поети-футуристи створювали слова, позбавлені будь-якого предметно-смислового значення, писали, наприклад, такі вірші: «Сержа мелепета Сеня ок різум мелева Алік». Тому терміни «заумь», «незрозумілий мову» стали вживатися в значенні: мова, незрозумілий широким масам, взагалі - нісенітниця.

Здрастуй, плем'я молоде, незнайоме!

Цитата з вірша А. С. Пушкіна «Знову я відвідав / Той куточок землі ...» (1835):

Здрастуй, плем'я
Молоде, незнайоме! не я
Побачу твій могутній пізній вік,
Коли перерастешь моїх знайомих
І стару главу їх заслін
Від очей перехожого ...

Використовується як жартівливо-урочистий вітання, звернене до молоді, молодим колегам.

Зелен виноград

У широкий обіг вираз увійшло після появи байки І. А. Крилова «Лисиця і виноград» (1808). Лисиця, яка не може дістати високо висять грона винограду, каже:

На погляд-то він хороший,
Так зелен - ягідки немає зрілої,
Негайно оскому наб'єш.

Застосовується, щоб позначити уявне презирство до того, чого неможливо досягти.

злачне місце

Вираз з православної заупокійної молитви ( «... в місці злачні, в місці покійного ...»). Так в текстах церковнослов'янською мовою називається рай. Переносне значення цього виразу - «веселе місце» або «ситне місце» (таким місцем в старій Росії міг бути шинок). Згодом цей вислів набув негативного забарвлення - місце, де віддаються гульні, розпусти.

І

І дим вітчизни нам солодкий і приємний

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Чацького, який повернувся з подорожі. З сарказмом згадуючи старих москвичів, він говорить:

Знову побачити їх мені судилося долею!
Жити з ними набридне, і в кому не знайдеш плям?
Коли ж постранствуешь, вернешся додому,
І дим вітчизни нам солодкий і приємний.

Остання фраза у Грибоєдова - не цілком точна цитата з вірша Г. Р. Державіна «Арфа» (1798):

Мила нам добра звістка про нашому боці:
Вітчизни і дим нам солодкий і приємний.

У широкий обіг фраза Державіна увійшла, звичайно, як цитата з комедії Грибоєдова. Алегорично про любов, прихильності до своєї Батьківщини, коли навіть найдрібніші ознаки свого, рідного викликають радість, розчулення.

І жити квапиться і відчувати поспішає

Цитата з вірша П. А. В'яземського (1792-1878) «Перший сніг» (1822). Взята А. С. Пушкіним як епіграф до 1-му розділі «Євгенія Онєгіна». Алегорично: 1. Про людину, яка хоча і поспішає, але не може нічого довести до кінця. 2. Про те, хто прагне взяти від життя якомога більше, всім насолодитися, особливо не замислюючись над ціною, яку доведеться сплатити за це.

І нудно, і сумно, і нікому руку подати

Цитата з вірша М. Ю. Лермонтова «І нудно і сумно» (1840):

І нудно, і сумно, і нікому руку подати
У хвилину душевної негоди ...
Бажання! Що користі даремно і вічно бажати?
А роки проходять - все кращі роки ...

Алегорично про самотність, відсутність близьких людей.

І знову бій!
Спокій нам тільки сниться

Цитата з вірша А. А. Блоку (1880-1921) «На полі Куликовому» (1909). Алегорично про рішучість боротися далі для досягнення мети.

І той, хто з піснею по життю крокує,
Той ніколи і ніде не пропаде

Приспів популярного маршу з кінофільму «Веселі хлопці» (1934), слова В. І. Лебедєва-Кумача (1898-1949), музика І. О. Дунаєвського (1900-1955).

Іван Іванович та Іван Никифоровим

Персонажі «Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» (1834) Н. В. Гоголя. Імена цих двох миргородських обивателів стали загальними для людей, постійно сваряться один з одним, синонімом чвар, пліток.

Іван Непомнящий

Вцарської Росії спіймані втікачі каторжники, приховуючи своє минуле, приховували справжнє ім'я і прізвище, називали себе Іванами і говорили, що споріднення вони не пам'ятають; в поліції їх записували «Непомнящий спорідненості», звідси і пішла їх прізвисько «Іван Непомнящий».

Іду на ви

Князь Святослав, починаючи війну, заздалегідь оголошував ворогові: «Хочю на ви ити». Н. М. Карамзін (1766-1826), передаючи літописну оповідь, призводить фразу Святослава в формі: «Іду на вас!» Крилатість фраза отримала в редакції: «Іду на ви». Вживається у значенні: маю намір вступити в протиборство, суперечка, диспут і т. П.

З іскри займеться полум'я

Цитата з вірша поета-декабриста А. І. Одоєвського (1802-1839), написаного в Сибіру в відповідь на віршоване послання А. С. Пушкіна (1826), звернене до засланим на каторгу декабристів ( «У глибині сибірських руд / Зберігайте горде терпіння ... »).

Алегорично про віру в успіх, перемогу своєї справи, не дивлячись на його важкий початок.

З любові до мистецтва

Вираз з водевілю Д. Т. Ленського (1805-1860) «Лев Гурич Синиця» (1839). Один з персонажів водевілю, граф Зефиров, волочиться за гарненькими акторками, розігруючи мецената, які сприяють місцевої трупі. Його улюблений вислів, яке він щохвилини повторює: «З любові до мистецтва».

Вживається у значенні: з любові до самої справи, заняття, без всяких корисливих цілей.

З прекрасного далека

Вираз з поеми Н. В. Гоголя «Мертві душі» (1842): «Русь! Русь! бачу тебе з мого дивного, прекрасного далека, тебе бачу »(майже весь 1-й том« Мертвих душ »був написаний Гоголем за кордоном). Цитується як жартівливо-іронічне позначення місця, де людина позбавлений від звичайних турбот, труднощів, проблем.

Хатинка на курячих ніжках

В російських народних казках в такій хатинці живе баба-яга. Це образне назва йде від тих дерев'яних зрубів, які за старих часів, щоб оберегти їх від загнивання, ставили на пеньки з обрубаними корінням.

родзинка

Вираз виникло з народного прислів'я: «Не доріг квас, дорога родзинка в квасу». Стало крилатим після появи драми Л. Н. Толстого «Живий труп» (1912). Герой драми Протасов, розповідаючи про своє сімейне життя, говорить: «Моя дружина ідеальна жінка була ... Але що тобі сказати? Не було родзинки, - знаєш, в квасі родзинка? - не було гри в нашому житті. А мені потрібно було забуватися. А без гри не забудешся ... »Вживається в значенні: щось додає особливого смаку, привабливість чогось (страви, розповіді, людині і т. П.).

До

Казанська сирота

Так називають людину, що прикидається нещасним, ображеним, безпорадним, щоб викликати співчуття жалісливих людей. Цим виразом за часів Івана Грозного (1530–1584) жартівливо називали татарських князів, які брали після завоювання Казані християнство і добивалися почестей при царському дворі. У своїх чолобитних вони часто іменували себе сиротами. Можливий і інший варіант: після завоювання Казані з'явилося багато жебраків, які видавали себе за жертв війни та говорили, що їх батьки загинули під час облоги Казані.

Як білка у колесі

Вираз з байки І. А. Крилова «Білка» (1833):

Подивишся на ділка іншого:
Клопочеться, метається, йому дивуються всі:
Він, здається, зі шкіри рветься,
Та тільки все вперед не подається,
Як білка у колесі.

Вираз вживається в значенні: безперервно метушитися, клопотати без видимих ​​результатів.

Як би чого не вийшло

Слова учителя Бєлікова з оповідання А. П. Чехова «Людина у футлярі» (1898). Цитується як визначення боягузтва, панікерства.

Як дійшла ти до такого життя?

Цитата з вірша Н.А. Некрасова (1821–1878) «Убога і ошатна» (1861):

Підкличте-ка її та розпитаємо:
«Як дійшла ти до такого життя? ..»

Вживається для вираження здивування, жалю з приводу неприємностей, які спіткали людини.

Як під кожним їй листком
Був готовий і стіл і дім

Цитата з байки «Бабка і Мураха» (1808) І. А. Крилова. Вираз наводиться для характеристики легко, без праці досягається матеріальної забезпеченості.

Як з гусака вода

Через жирового мастила оперенья вода з гусака легко скочується. Це спостереження і призвело до появи даного виразу. Воно вживається для позначення людини, якій все байдуже, все дарма.

Як хороші, як ще були троянди ...

Цей рядок з вірша І. П. Мятлева (1796-1844) «Троянди». Вживається, коли з сумом згадують про що-небудь радісне, світле, але давно минулому.

Капітал придбати і невинність дотримати

Вираз, популяризувати М. Є. Салтикова-Щедріна ( «Листи до тітоньці» (1882), «Дрібниці життя» (1887), «Притулок Монрепо» (1879) та ін.). Вживається у значенні: задовольняти свої корисливі інтереси, намагаючись при цьому зберегти репутацію людини-безсрібника, альтруїста.

Карамазовщина

Слово, яке увійшло в широкий ужиток після публікації роману Ф. М. Достоєвського «Брати Карамазови» (1879-1880). Це слово позначає крайню ступінь моральної безвідповідальності і цинізму ( «все дозволено»), що становлять сутність світогляду і моралі основних героїв.

Каратаєв.
Каратаевщіна

Платон Каратаєв - один з героїв роману Л. М. Толстого «Війна і мир» (1865-1869). Його смиренність і лагідно-незлобиве ставлення до всякого прояву зла ( «непротивлення злу») висловлює, на думку Толстого, сутність російського селянства, справжню народну мудрість.

Серпанкові панночка [дівчина]

Мабуть, вперше в літературну мову це вираз увійшло з роману М. Г. Помяловського (1835-1863) «Міщанське щастя» (1861). Вживається у значенні: скромна, розпещена дівчина, з обмеженим кругозором.

Клин клином вибивати

Позначає «позбавлятися від чогось (поганого, важкого), діючи так, ніби цього немає, або вдаючись саме до того, чим це було викликано». Вираз пов'язують з кілків дров, при якій поліна розколюють, забиваючи клин в зроблену сокирою щілину. Якщо клин застрягне в деревині, що не розколовши її, то вибити його (а разом з цим і розколоти поліно) можна лише другим, більш товстим клином.

Коломенська верста

Так називають довгих і худорлявих людей. У XVII столітті, за розпорядженням царя Олексія Михайловича, на «стовпової» дорозі (тобто дорозі з верстовими стовпами) між Москвою і літньою царською резиденцією в селі Коломенському було заново вироблено вимір відстаней і встановлені «версти» - особливо високі верстові стовпи, від яких і пішло це вираз.

Кому на Русі жити добре

Назва поеми Н. А. Некрасова, перша глава якої була надрукована в 1866 р Семеро селян, засперечалися про те,

Кому живеться весело,
Привільно на Русі, -

вирішують не повертатися додому до тих пір, поки не знайдуть відповіді на це питання, і ходять по Русі в пошуках того, «кому на Русі жити добре». Цитується як жартівливо-іронічний коментар до всякого роду соціологічних досліджень, опитувань, їх результатами і т. П.

шляк трафив

Так кажуть в разі, якщо хто-небудь раптово помер, помер (про апоплексичного удару, паралічі). Є кілька версій походження обороту:

1. фразеологізм походить від імені Кіндрата Булавіна, ватажка народного повстання на Дону в 1707 р .;
2. Шляк - евфемістично найменування смерті, тяжкої хвороби, паралічу, характерне для народного марновірства.

Кінці у воду

Вираз пов'язано з ім'ям Івана Грозного. Репресії проти населення при цьому царя часом брали такого розмаху, що бентежили навіть самого Івана. У таких випадках, щоб приховати справжні масштаби страт, які померли від катувань людей потайки кидали в річку. Сховати кінці в воду - значить замести сліди злочину.

Кінь не валявся

Вживається у значенні: нічого ще не зроблено, до початку справи ще далеко. Походження обороту пов'язано з звичкою коней валятися перед тим, як дати надіти на себе хомут або сідло, що затримувало роботу.

коробочка

Персонаж поеми Н. В. Гоголя «Мертві душі» (1842): «... одна з тих матінок, невеликих поміщиць, які плачуться на неврожаї, збитки ... а тим часом набирають потроху грошенят в пестрядевие мішечки, розміщені по ящиках комодів. В один мішечок відбирають все целковікі, в інший полтіннічку, в третій четвертачкі, хоча на вигляд і здається, ніби-то в комоді нічого немає, крім білизни, та нічних кофтинок, та нитяних моточків, так розпоротого салопа, що має потім звернутися в плаття, якщо старе як-небудь прогорить під час печива святкових коржів з усякими пряженци або поізотрется само собою. Але не згорить плаття і не зітре само собою; бережливо старенька, і салоп судилося пролежати довго в розпороти вигляді, а потім дістатися по духівниці племінниці двоюрідний сестри разом з усяким іншим мотлохом ». Ім'я Коробочки стало синонімом людини, що живе дріб'язковими інтересами, дрібного скопідона.

Кров з молоком

Так кажуть про рум'яному, здоровій людині. Вираз з російського фольклору, де поєдналися народні уявлення про красу кольору: червоного як кров і білого як молоко. На Русі здавна ознакою краси вважалися біле обличчя і рум'янець на щоках, що було свідченням доброго здоров'я.

Зозуля хвалить півня
За те, що хвалить він зозулю

Цитата з байки І. А. Крилова «Кукушка і півень» (1841):

За що ж, не боячись гріха,
Зозуля хвалить півня?
За те, що хвалить він зозулю.

Л

Легкість незвичайна в думках

Слова похвалитися Хлестакова в комедії Н. В. Гоголя «Ревізор» (1836): «Моїх, втім, багато є творів: Одруження Фігаро, Роберт-Диявол, Норма. Уже й назв навіть не пам'ятаю; І все випадком: я не хотів писати, але театральна дирекція каже: «Будь ласка, братик, напиши що-небудь». Думаю собі: «Мабуть, постарайся, братик!» І тут же в один вечір, здається, все написав, всіх здивував. У мене легкість незвичайна в думках ».

Лізти на рожен

Чи означає: в люті і засліпленні йти всупереч здоровому глузду на явну загибель, «нариватися» на неприємності. «Рожнів» в староруської мовою (і зараз в місцевих говорах) називався загострений кіл. Полюючи на ведмедя, сміливці, йдучи на нього, виставляли перед собою гострий кіл. Наштовхнувшись на рожен, ведмідь гинув. Того ж походження і вираз «перти проти рожна» або, навпаки, «проти рожна не попреш». Звідси ж і «ні рожна» в сенсі: нічого немає.

Зайві люди.
Зайва людина

З «Щоденника зайвої людини» (1850) І. С. Тургенєва. Образ «зайвого людини» був дуже популярний в російській літературі XIX ст. як тип дворянина, який в сформованих суспільно-політичних умовах не знаходить собі місця в житті, не може самореалізуватися і страждає від цього, нудиться бездіяльністю. Сама трактування «зайвої людини» - саме як цілком певний суспільний тип - служила для багатьох авторів тих років формою непрямого, неполітичного протесту проти усталених в Росії умов життя.

Зазвичай вираз застосовується по відношенню до людей, чим-небудь схожим на цих героїв російської класичної літератури.

Промінь світла в темному царстві

Назва статті (1860) Н. А. Добролюбова (1836-1861), присвяченій драмі А. Н. Островського (1823-1886) «Гроза». Самогубство героїні драми, Катерини, Добролюбов розглядає як протест проти свавілля і самодурства «темного царства». Цей протест пасивний, але свідчить про те, що в пригноблених масах вже пробуджується свідомість своїх природних прав, що час рабської покірності проходить. Тому Добролюбов і назвав Катерину «променем світла в темному царстві». Алегорично: втішне, світле явище (добрий, приємна людина) в будь-якої складної, гнітючою обстановці.

Краще менше, та краще

Назва статті (1923) В. І. Леніна. Фраза - символ пріоритету якості над кількістю.

Будь-який вік покоряється коханню

Цитата з поеми «Євгеній Онєгін» (1831) А. С. Пушкіна. Використовується як жартівливо-іронічний коментар з приводу палких, юнацьких почуттів літнього чоловіка.

Людоедка Еллочка

«Словник Вільяма Шекспіра за підрахунком дослідників становить 12 000 слів. Словник негра з людожерського племені «Мумбо-Юмбо» становить 300 слів.

Еллочка Щукіна легко і вільно обходилася тридцятьма ».

Так починається глава XXII, ч. II «Людоедка Еллочка» в романі Іллі Ільфа і Євгена Петрова «Дванадцять стільців» (1928).

У лексиконі міщанки Еллочки такі слова, як «знаменито», «морок», «жах», «хлопчина», «таксо» та ін., Служать для вираження всіх її убогих почуттів і думок. Її ім'я стало прозивним для осіб, уснащается свою мізерну мова вигаданими слівцями і вульгаризмами.

ляси точити

Вираз «ляси точити» означає «базікати дурниці, займатися несерйозним, безпредметним розмовою». Вираз йде від нескладної старовинної роботи - виготовлення балясин: нагострених стовпчиків для перил. Ляси - імовірно той же, що і балясини, баляси. Балясников називався токар, що виготовляє балясини (в переносному сенсі - жартівник, забавник, балагур). Балясне ремесло вважалося веселим і легким, що не вимагає особливої ​​зосередженості і дає спеціалісту можливість співати, жартувати, базікати з оточуючими.

М

Манілов. маніловщина

Манілов - один з героїв поеми Н. В. Гоголя «Мертві душі» (1842), поміщик, нудотно-солодкуватий в поводженні зі своєю сім'єю і гостями, сентиментальний, безплідний мрійник.

Ведмежа послуга

Вираз виникло з байки І. А. Крилова «Пустельник і ведмідь» (1808). Вживається у значенні: невміла, незручна послуга, що приносить замість допомоги шкоду, неприємності.

Мертві душі

Назва поеми Н. В. Гоголя, головний герой якої Чичиков зі спекулятивною метою скуповує у поміщиків «мертві душі», які за документами значилися до чергового перепису живими. Вираз стало крилатим в значенні: люди, фіктивно числяться де-небудь, а також - люди, «мертві духом».

міщанське щастя

Назва повісті (1861) Н. Г. Помяловського. Вживається у значенні: життя без високих цілей, устремлінь, заповнена дрібними, повсякденними турботами, користолюбства і т. П.

Мільйон мук

Слова Чацького в комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824):

Так, сечі немає: мільйон терзань
Груди від дружніх лещат,
Ніг від човгання, вухам від вигуків,
А пущі голові від всяких дрібниць.

Вираз стало крилатим завдяки одержала широку популярність статті «Мільйон мук» (1872) письменника Івана Гончарова (1812–1891), який переосмислив в ній грибоєдовське вираз в дусі свого часу - терзання духовні, моральні.

Вживається жартівливо-іронічно: стосовно до всякого роду нервовим, довгим, різноманітним клопотам, а також до тяжких роздумів, сумнівів щодо будь-якого важливого справи.

Пом'яни нас найдужче печалей
І панський гнів, і панська любов

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму», слова покоївки Лізи. Алегорично: краще триматися подалі від особливої ​​уваги людей, від яких залежиш, оскільки від їх любові до їх ненависті - один крок.

Митрофан

Головна дійова особа комедії «Недоросль» (тисяча сімсот вісімдесят дві) Д. І. Фонвізіна - придуркуватий поміщицький синок, розпещений недоросток, ледар, нездатний до навчання. Ім'я його стало загальним для людей подібного типу.

Мені не доріг твій подарунок,
Дорога твоя любов

Вираз з російської народної пісні «По вулиці бруківці»:

Ах, мій миленький хороший,
Чорнобрива, душа, пригожий,
Мені подаруночок приніс,
Подаруночок дорогий,
З руки перстень золотий.
Мені не доріг твій подарунок, -
Дорога твоя любов.
Не хочу персня носити,
Хочу так дружка любити.

Сенс вираження: важливі не вартість і вишуканість подарунка, а почуття, які він покликаний висловити.

Мої університети

Назва автобіографічній повісті (1923) М. Горького; університетами він називає пройдену ним школу життя.

Вираз часто вживається з заміною слова «мої» іншим, відповідним нагоди.

молодим усюдиу нас дорога

Цитата з «Пісні про Батьківщину» в кінофільмі «Цирк» (1936), текст В. І. Лебедєва-Кумача, музика І. О. Дунаєвського. Вживається як в прямому, так і в іронічному сенсі, відповідно до ситуації.

Молочні ріки і кисільні береги

Вираз з російської народної казки. Вживається як образне визначення безтурботним, привільною життя.

тюрмі. молчалінство

Молчалін - дійова особа в комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), тип кар'єриста, догідливого і скромного перед начальством; свої достоїнства він визначає двома словами: «помірність і акуратність». Його ім'я і виникло від нього слово «молчалінство» стали синонімами кар'єризму, улесливості.

Москва ... як багато в цьому звуці
Для серця російського злилося!
Як багато в ньому відгукнулося!

Цитата з роману у віршах «Євгеній Онєгін» (1831) А. С. Пушкіна. Висловлює захоплення столицею Росії, історичними, національними особливостями Москви, її виглядом.

Ми всі вчилися потроху,
Чого-небудь і як-небудь

Цитата з роману у віршах «Євгеній Онєгін» (1831) А. С. Пушкіна. Вживається, коли мова йде про дилетантстві, неглибоких, поверхневих знаннях в якійсь галузі.

Ми не можемо чекати милостей від природи, взяти їх у неї - наша задача

Вираз належить радянському біологу-генетику селекціонерові І. В. Мічуріна (1855-1935), на практиці, в широких масштабах, що показав можливість змінювати спадкові форми організмів, пристосовуючи їх до потреб людини. Цитується іронічно з приводу абсурдних, об'єктивно шкідливих для інтересів людства планів по «підкорення» природи. Фраза - символ споживацького ставлення до природи.

ми орали

Цитата з байки І. І. Дмитрієва (1760-1837) «Муха» (1803):

Бик з плугом на спокій тягнувся по працях,
А Муха у нього сиділа на рогах,
І Муху ж вони дорогою зустріли.
«Звідки ти, сестра?» - від цієї було питання.
А та, піднявши ніс,
У відповідь їй каже: «Звідки? -
Ми орали! »

Цитата вживається для характеристики людей, яким хочеться показати, що вони брали активну участь в якій-небудь роботі, хоча в дійсності роль їх була незначна і вони приписують собі чужі заслуги.

Ми народжені, щоб казку зробити бувальщиною

Цитата з вірша П. Д. Германа (1894-1952) «Все вище», присвяченого радянським льотчикам:

Ми народжені, щоб казку зробити бувальщиною,
Подолати простір і простір.
Нам розум дав сталеві руки - крила,
А замість серця полум'яний мотор ...

Покладений на музику вірш набуло широкої популярності, і перший рядок його стала крилатою. Вживається іронічно по відношенню до дискредитував себе соціалістичним доктринам і політичних гасел. Використовується також як жартівлива похвала самому собі.

Н

На село дідусеві

В оповіданні А. П. Чехова «Ванька» (1886) дев'ятирічний селянський хлопчик Ванька Жуков, привезений з села в Москву і відданий в науку до шевця, пише листа своєму дідові. «Ванька звернув вчетверо списаний аркуш і вклав його в конверт, куплений напередодні за копійку ... Подумавши трохи, він умакнул перо і написав адресу:« На село дідусеві ». Потім почухався, подумав і додав: «Костянтину Макарич» ». Вираз «на село дідусеві» вживається жартівливо, коли говорять про неточний адресу або про його відсутність.

На дні

«На дні» - назва п'єси М. Горького, вперше поставленої на сцені Московського Художнього театру 18 грудня 1902 г. Перша видання п'єси, що вийшло в тому ж році в Мюнхені, було названо «На дні життя». За свідченням І. А. Буніна, дати п'єсі назву «На дні», замість «На дні життя», Горькому порадив Леонід Андрєєв.

Ці вирази використовуються, коли мова йде про нижчому щаблі соціальних сходів, про фактичне «випаданні» з нормального життя.

На зорі туманної юності

Цитата з вірша А. В. Кольцова (1809-1842) «Розлука» (1840), покладеного на музику А. Гурілева (1803-1858) та іншими композиторами. Використовується в значенні: колись, дуже давно.

На ходу підметки ріже

Вираз виникло з російської народної казки про злодіїв. Старий злодій погодився взяти в товариші собі молодого хлопця, але з угодою: «Візьму ... якщо вкрадеш з-під дикої качки яйця, та так вкрадеш, що вона і не почує, і з гнізда не злетить». - «Яка дивина!» - відповів хлопець. Ось прийшли вони разом, знайшли качине гніздо і поповзли до нього на череві. Поки що дядько (злодій) підкрадався, а хлопець вже все яйця з гнізда повибрал, та так хитро, що птах й пером не ворухнулася; та не тільки яйця повибрал, мимохідь у старого злодія з чобіт підошви повирезать. «Ну, Ванька, нічому тебе вчити, ти і сам великий майстер!» Так жартівливо говорять про людину спритного, лукавим, здатному на шахрайські витівки.

Нам пісня будувати і жити допомагає

Цитата з «Маршу веселих хлопців», слова В. І. Лебедєва-Кумача, музика І. О. Дунаєвського з кінофільму «Веселі хлопці» (1934).

народ мовчить

Трагедія А. С. Пушкіна «Борис Годунов» (1831) закінчується наступного сценою: боярин Масальський, один з убивць вдови Бориса Годунова і її сина, оголошує народу: «Народ! Марія Годунова і син її Феодор отруїли себе отрутою. Ми бачили їх мертві трупи. (Народ в жаху мовчить.)Що ж ви мовчите? Кричіть: хай живе цар Димитрій Іванович! (Народ мовчить.) »

Остання ремарка, ставши крилатою фразою, вживається, коли мова йде: 1. Про покірливо слухняності народу влади, про відсутність бажання, волі, сміливості захищати свої інтереси. 2. Про мовчанні присутніх під час обговорення важливого питання.

Нашого полку прибуло

Вираз з давньої «ігровий» пісні «А ми просо сіяли», відомої в багатьох варіантах. Цей вислів, як правило, вживається в значенні: додалося людей таких же, як ми (в якомусь відношенні).

Чи не витанцьовується

Вираз вживається в значенні: не виходить, не виходить так, як треба. Виникло з повісті М. В. Гоголя «Зачароване місце» (1832). Старий дід, подвипив, пустився в танок, «пішов старий викручувати ногами по всьому гладкому місця, яке було біля грядки з огірками. Тільки що дійшов, проте ж, до половини і хотів, розігнавшись виметнуть ногами на вихор якусь свою штуку, - не піднімаються ноги, та й годі! .. Розігнався знову, дійшов до середини - не бере! що хочь роби: не бере, та й не бере! Ноги як дерев'яні стали. «Чи не прокляте місце! бач, сатанинське мана! .. »Пішов знову і почав часто та дрібно, любо дивитися; до середини - ні! НЕ витанцьовується, та й годі! »

Не спокушай мене без потреби

Цитата з вірша Е. А. Баратинського (1800–1844) «Переконування» (1821), покладеного на музику М. І. Глінкою (1825):

Не спокушай мене без потреби
Поверненням ніжності твоїй.
розчаровано чужі
Все оболиценья колишніх днів!

Іронічно про своє невірі в чиїсь обіцянки, запевнення і т. Д.

Чи не до двору довелося

Так в старовину говорили про те «рухоме майно» (особливо про домашніх тварин), придбання якого закінчилося невдачею (посуд розбилася, кінь впала і т. Д.).

Цей вислів пов'язано з вірою в будинкових, які, на думку наших далеких предків, відали всім «будинком і двором», були їх таємними господарями. Тоді «не під масть довелося» означало: не сподобалося домовому.

Зараз вираз «не під масть припав» вживається в значенні «не до ладу, не до вподоби».

Не мудруючи лукаво

Вираз з трагедії А. С. Пушкіна «Борис Годунов» (1831), сцена «Ніч. Келія в Чудовому монастирі », слова літописця Пимена:

Описовий, не мудруючи лукаво,
Все те, чому свідок у житті будеш.

Вираз вживається в значенні: без викрутасів, просто.

Не продається натхнення,
Але можна рукопис продати

Цитата з вірша А. С. Пушкіна «Розмова книгаря з поетом» (1825). Вживається у значенні: комерційний інтерес художника категорично не суперечить свободі його творчості.

Піймавши облизня

Походження цього виразу пов'язано з тим, що сіль на Русі була дорогим і важко видобувних продуктом. Солив їжу завжди господар: тому, кого любив і поважав - більше, а незнатному відвідувачеві солі іноді зовсім не діставалося. Сьогодні «спіймавши облизня» означає «обманувшись в своїх очікуваннях, не добившись бажаного, зустрівши поганий прийом».

Не хочу вчитися, хочу одружитися

Слова Митрофанушки з комедії «Недоросль» (1782) Д. І. Фонвізіна: «Час моєї волі прийшов: не хочу вчитися, хочу одружитися». Цитується як іронічний коментар до настроїв дозвільних, ледачих, недалеких підлітків, які цікавляться лише розвагами.

Небо в алмазах

Вираз з п'єси А. П. Чехова «Дядя Ваня» (1897). Соня, втішаючи втомленого, змученого життям дядю Ваню, каже: «Ми відпочинемо! Ми почуємо ангелів, ми побачимо все небо в алмазах, ми побачимо, як все зло земне, всі наші страждання потонуть в милосерді, яке наповнить собою весь світ, і наше життя стане тихою, ніжною, солодкою, як ласка ».

Фраза вживається зазвичай жартівливо-іронічно як символ недосяжної гармонії, умиротворення, щастя, здійснення мрій.

Ні пуху ні пера

Цей вислів, спочатку вживалося як «заклинання», покликане обдурити нечисту силу. Так напутствовали відправляються на полювання; вважалося, що прямим побажанням успіху можна було «наврочити» видобуток. Грубий відповідь: «До біса!» повинен був ще більше убезпечити мисливця.

Ніхто не обійме неосяжного

Афоризм з «Плодів роздумів» (1854) Козьми Пруткова.

Ніщо не нове [не вічне] під місяцем

З вірша «Дослідна Соломонова мудрість, або Вибрані думки з Екклезіаста» (1797) Н. М. Карамзіна:

Ніщо не нове під місяцем:
Що є, то було, буде повік.
І перш кров лилася рікою,
І перш плакав чоловік ...

У першому рядку Карамзін використовував крилатий латинський вираз, добре відоме в Росії і в російській перекладі, і на мові оригіналу: Nil novi sub luna - нічого нового під місяцем.

Саме ж твір Карамзіна є віршоване наслідування відомому біблійного тексту: «Що було, воно й буде, і що робилося, буде робитись воно, і немає нічого нового під сонцем. Буває таке, що про нього говорять: «Дивись, це нове», але цебуло вже у віках, що були перед нами ... »

Ноздрьов. Ноздревщіна

Один з героїв поеми Н. В. Гоголя «Мертві душі» (1842): «Таких людей доводилося всякому зустрічати чимало. Вони називаються метких малими ... У їхніх обличчях завжди видно щось відкрите, пряме, удалое. Вони скоро знайомляться, і не встигнеш озирнутися, як вже сказав тобі «ти». Дружбу заведуть, здається, навіки! але завжди майже так трапляється, що потоваришував поб'ється з ними того ж вечора на дружній гулянці. Вони завжди балакуни, гульвіси, відчайдухи, народ видний ... Чим хто ближче з ним сходився, тому він швидше всіх насалівал: розпускав небилицю, дурніші якої важко вигадати, засмучувала весілля, торговельну угоду і зовсім не вважав себе вашим ворогом ... Може бути, назвуть його характером побитим, стануть говорити, що тепер немає вже Ноздрьова. На жаль! несправедливі будуть ті, які стануть говорити так. Ноздрьов довго ще не виведеться зі світу. Він всюди між нами і, може бути, тільки ходить в іншому каптані ». Ім'я його стало синонімом пустого базіки, пліткаря, дрібного шахрая; слово «ноздревщіна» - синонімом балаканини і хвастощів.

Про

Про друже мій, Аркадій Миколайовичу, не говори красиво

Вираз з роману І. С. Тургенєва «Батьки і діти» (1862): «Подивися, - сказав раптом Аркадій, - сухий кленовий лист відірвався і падає на землю; його руху абсолютно схожі з польотом метелика. Чи не дивно? Найсумніше і мертве - схоже з самим веселим і живим ». - «Про друже мій, Аркадій Миколайовичу! - вигукнув Базаров. - Про одне прошу тебе: не говори красиво ». Фразою Базарова характеризується зайве красномовство там, де потрібно простота, логічна тверезість судження.

Обломов. обломовщина

Обломов - герой однойменного роману (1859) І.А. Гончарова (1812–1891), поміщик, який живе сонної, ледачою, бездіяльне життя, наповненою дозвільними мріями. Цю життя його приятель Штольц, ділок і практик, називає «обломовщиною».

Вирази «Обломов», «обломовщина», крилатості яких чимало сприяла стаття Н. А. Добролюбова «Що таке обломовщина?» (1859), стали синонімами розумової ліні, бездіяльності, пасивного ставлення до життя.

утворюється

У романі Л. М. Толстого «Анна Кареніна» (1875) камердинер підбадьорює цим словом свого пана, Степана Аркадійовича Облонского, засмученого незлагодою з дружиною. Це слово, яке вживається в значенні «все буде гаразд», що став крилатим після появи роману Толстого, було, безсумнівно, десь почуте їм. Він вжив його в одному з листів до дружини ще в 1866 р, переконуючи її не хвилюватися через різні життєвих негараздів. Дружина в листі повторила його слова: «Ймовірно, все це утворюється».

звичайна історія

Назва роману (1847) І. А. Гончарова, в якому показано життєвий шлях захопленого мрійника-провінціала, який перетворився на Петербурзі в розважливого чиновника-кар'єриста. Виявом «звичайна історія» характеризують шаблонні життєві або психологічні ситуації.

Вікно в Європу

Вираз з поеми А. С. Пушкіна «Мідний вершник» (тисячі вісімсот тридцять чотири):

Тут буде місто закладений
На зло гордовитому сусідові.
Природою тут нам судилося
В Європу прорубати вікно,
Ногою твердої стати при море ...

У першому примітці до поеми О. С. Пушкін вважав важливим дотримати авторські права на вираження «вікно в Європу» і написав: «Альгаротті десь сказав:« Petersbourg est la fenetre par laquelle la Russie regarde en Europe », тобто« Петербург - це вікно, через яке Росія дивиться в Європу ».

Залишилися у бабусі ріжки та ніжки

Не цілком точна цитата з пісеньки невідомого автора, що з'явилася в пісенниках з 1855 р .:

Жив-був у бабусі сіренький козлик,

Фіть як! ось як! сіренький козлик!
Бабуся козлика дуже любила ...
Заманулося козлик в ліс погуляти ...
Напали на козлика сірі вовки ...
Сірі вовки козлика з'їли ...
Залишили бабусі ріжки та ніжки.

Вживається жартівливо-іронічно про будь-кого, що зазнав жорстокої поразки, невдачі і т. Д.

Остап Бендер.
Великий комбінатор

У сатиричних романах Іллі Ільфа і Євгена Петрова «Дванадцять стільців» (1928) і «Золоте теля» (1931) головний герой Остап Бендер, спритний пройдисвіт, що здійснює ряд шахрайських витівок, іронічно названий Великим комбінатором. Його ім'я і прізвисько Великий комбінатор застосовують до людей подібного типу.

Від Ромула до наших днів

Цитата з роману у віршах «Євгеній Онєгін» (1831) А. С. Пушкіна. Вживається іронічно як характеристика тривалого розповіді про що-небудь, розпочатому здалеку, а також як визначення чого-небудь, здавна існуючого (Ромул - міфічний засновник Риму).

Від дитинства

Вираз зустрічається у багатьох пам'ятках давньоруської літератури, наприклад, в «Посланні Никифора, митрополита Київського, вів. князю Володимиру »(XII ст.):« З дитинства очисти »і в« Повісті про Уліяніі Муромської »:« Від дитинства Бога возлюби ». Вживається у значенні: з дитинства, з юних років.

Від радості в зобу дихання сперло

Цитата з байки І. А. Крилова «Ворона і Лисиця» (1808).

Звідки ти, прекрасне дитя?

Цитата з драми А. С. Пушкіна «Русалка» (1837), з цими словами князь звертається до маленької русалочці.

Крилатості цієї цитати сприяла опера А. С. Даргомижського (1855), написана на сюжет драми Пушкіна. Цитата наводиться майже завжди іронічно, жартівливо, як питання до кого-небудь несподівано з'явився.

Відкласти в довгий ящик

Вживається у значенні: відтягувати виконання якої-небудь справи на невизначений час. Існує кілька варіантів походження фразеологізму:

1. вираз сходить до часів царя Олексія Михайловича, перед його палацом був прибитий ящик для чолобитних, ці чолобитні розбиралися боярами і дяками, багато залишалися без відповіді;
2. в довгий ящик письмового столу відкладалися в російських канцеляріях найнезначніші і неспішні клопотання і скарги.

Батьки і діти

Назва роману (1 862) І. С. Тургенєва, що стало в XIX в. синонімом ворожнечі двох поколінь - старого і молодого.

Ох, важка ти, шапка Мономаха!

Цитата з трагедії А. С. Пушкіна «Борис Годунов» (1831), монолог Бориса. «Мономах» по-грецьки - одноборець; прізвисько, приєднуються до імен деяких візантійських імператорів. У Древній Русі це прізвисько закріпилося за великим князем Київським Володимиром (поч. XII ст.), Від якого вели своє походження московські царі. Шапка Мономаха - вінець, яким вінчалися на царство московські царі, символ царської влади. Наведеної цитатою характеризується якесь важке становище.

Полювання до зміни місць

Їм опанувало занепокоєння,
Полювання до зміни місць
(Вельми болісне властивість,
Небагатьох добровільний хрест).
Залишив він своє селище,
Лісів і нив усамітнення ...
І почав мандрувати без мети.

П

перемивати кістки

Вживається у значенні: обговорювати кого-небудь в його відсутність. Вираз сходить до забутого обряду перепоховання: через три роки після смерті небіжчика витягували з могили, очищали кістки від тліну і заново ховали. Це дія супроводжувалася спогадами про покійного, оцінкою його характеру, справ і вчинків.

Печорін. Печорінство

Головна дійова особа роману «Герой нашого часу» (1840) М. Ю. Лермонтова, втілення суспільного типу, характерного, на думку автора, для його часу, коли глибокі, сильні люди не могли знайти для себе гідного способу самореалізації. Критик В. Г. Бєлінський писав про цього героя последекабристского лихоліття, що для нього характерно «протиріччя між глибокої натури і жалкостью дій».

Ім'я Печоріна стало прозивним для російського романтичного героя байронічного типу, для якого характерні незадоволеність життям, скепсис, пошук себе в цьому житті, страждання від нерозуміння з боку оточуючих і одночасно презирство до них. Звідси «печорінство» - прагнення наслідувати Печоріна, «інтереснічать», грати роль загадкової, фатальний особистості.

Бенкет під час чуми

Назва драматичних сцен (1832) А. С. Пушкіна, основою для яких послужила сцена з поеми англійського поета Джона Вільсона «чумного місто» (1816). Вживається у значенні: бенкет, весела, безтурботна життя під час будь-якого суспільного лиха.

Поганий той солдат, який не думає бути генералом

У творі А. Ф. Погоського (1816-1874) «Солдатські замітки» (1855) серед афоризмів, складених за зразком прислів'їв, знаходиться: «Поганий той солдат, який не думає бути генералом, а ще плоше той, який занадто думає, що з ним буде ». У словнику Даля приведена прислів'я: «Худий солдат, який не сподівається бути генералом» (пор. «Кожен французький солдат носить у своєму портфелі маршальський жезл»). Вживається зазвичай, щоб підбадьорити, заохотити кого-небудь в його підприємстві, сміливому плані, задумі.

Плюшкін. Плюшкінство

Один з героїв поеми Н. В. Гоголя «Мертві душі» (1842), поміщик-скнара, скупість якого дійшла до манії. Його ім'я стало прозивним для людей подібного типу, а слово «плюшкінство» - синонімом болючою скупості.

По щучому велінню, по моєму бажанню [прохань]

Вираз з російської народної казки: чудова щука, спіймана Емелей, була відпущена їм на свободу, за це вона зробила так, що будь-яке його бажання виконувалося, варто було йому тільки вимовити: «По щучому велінню, по моєму бажанню нехай буде те-то і те -то ». Вживається у значенні: чудесним чином, як би само собою.

Переможця не судять

Ці слова приписуються Катерині II (1729-1796), яка нібито висловилася так, коли А. В. Суворов було віддано до військового суду за штурм в 1773 р Туртукая, зроблений ним всупереч наказу фельдмаршала Румянцева.

Однак розповідь про довільних діях Суворова і про віддачу його під суд спростовується серйозними дослідниками і відноситься до області анекдотів.

Повіряти алгеброю гармонію

Вираз з трагедії А. С. Пушкіна «Моцарт і Сальєрі» (1832), з монологу Сальєрі:

ремесло
Поставив я підніжжям мистецтву:
Я став ремісник: Перст
Надав слухняну, суху швидкість
І вірність вуха. Звуки убивши,
Музику я розрізав, як труп.
Повірив я алгеброю гармонію.
Тоді Вже насмілився, в науці досвідчений,
Віддатися насолоді творчої мрії.

Вживається іронічно про безнадійну спробу судити про художню творчість, грунтуючись тільки на раціональному початку, виключаючи почуття.

таємниця правда

Вживається у значенні: справжня сутність чого-небудь. Один із видів катувань в Стародавній Русі полягав в тому, що допитуваному заганяли під нігті голки, цвяхи або дерев'яні клини, щоб змусити його розповісти всю правду. З цим же пов'язане і вираз «дізнатися всю таємницю».

Почекай трохи,
Відпочинеш і ти

Цитата з вірша М. Ю. Лермонтова «З Гете» (1840):

гірські вершини
Сплять у темряві ночі;
тихі долини
Сповнені свіжої імлою;
Чи не пилить дорога,
Чи не тремтять листи ...
Почекай трохи,
Відпочинеш і ти.

Підписано, так з плечей геть

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824). Фамусов у відповідь на слова свого секретаря Молчалина, що він приніс ділові папери, що вимагають багатьох довідок, каже:

Боюся, пане, я одного смертельно,
Щоб безліч не нагромаджувалося їх;
Дай волю вам, воно б і засіло;
А у мене що справа, що не справа,
Звичай мій такий:
Підписано, так з плечей геть.

Вираз це застосовується до людей, поверхнево, формально належать до справи.

Після дощику в четвер

Вважається, що цей вислів пов'язано з тим, що за старих часів четвер був присвячений Перуну - богу грому і блискавки. Йому підносили моління про дощ, особливо під час посухи. Люди вірили, що він повинен найбільш охоче виконувати прохання в «свій» день, четвер. А оскільки ці прохання часто залишалися невиконаними, християни почали лояльніше ставитися до цього божества досить скептично і, переконавшись у марності таких молитов, висловили таким твердженням своє повне недовіру богу Перуну. Вираз «після дощику в четвер» стало застосовуватися до всього незбутнього, до того, що невідомо коли виповниться.

Збити з пантелику

Вживається у значенні: привести в подив, поставити в скрутне становище. Тупиком досі називають «тупу», тобто не має наскрізного проходу або проїзду вулицю, провулок. У сільському побуті тупиком позначали кут на вулиці, утворений двома плетеними тинами - тинами. Таким чином, тупик - щось на зразок пастки, що не дає можливості ні пройти, ні проїхати вперед.

Нікчемний метал

Цей вислів широко популяризована романом І. А. Гончарова «Звичайна історія» (1847): «У тебе є дядько і друг - чуєш? і якщо знадобиться служба, заняття і мерзенний метал, сміливо звернися до мене: завжди знайдеш і те, і інше, і третє ».

Однак вираз мало ходіння і до роману Гончарова. Так, наприклад, воно зустрічається в «Майстерні та вітальні» (1842) П. Фурмана та в «Дорожніх нотатках р Ведріна» (1843) А. І. Герцена. Вживається у значенні: гроші.

За царя Гороха

Вираз, що вживається в значенні: дуже давно, в незапам'ятну старовину, «коли цар Горох з грибами воював».

Звичка понад нам дана:
Заміна щастя вона

Цитата з роману у віршах «Євгеній Онєгін» (1831) А. С. Пушкіна.

Прийти до шапкобрання

Позначає прийти куди-небудь занадто пізно, коли все вже скінчилося. За давньоруському звичаю при вході в приміщення або до церкви чоловіки знімали шапки і складали їх біля входу. Кожні збори, сходка закінчувалися розбором шапок. Запізнився приходив до розбору шапок, т. Е. До кінця.

Прозаседавшиеся

Вираз з вірша В. В. Маяковського (1893-1930) під назвою «Наш побут. Прозаседавшимся » (1922). Алегорично про любителів влаштовувати довгі і малокорисні зборів, наради і т. Д.

Зволікання смерті подібне

У 1711м, перед Прутським походом, Петро I направив лист в недавно заснований Сенат. Завдяки сенаторів за їх діяльність, він вимагав і надалі не зволікати з необхідними розпорядженнями, «понеже пропущених часу подібно смерті вороття». С. М. Соловйов в «Історії Росії з найдавніших часів» (1851 –1879), цитуючи лист Петра I від 8 квітня 1711 м з оригіналу, наводить слова його в такій редакції: «Понеже пропущених часу смерті безповоротній подібне». Крилатість слова Петра I отримали в більш короткій формі: «Зволікання смерті подібне».

Птах-трійка

Вираз з поеми Н. В. Гоголя «Мертві душі» (1842): «Ех, трійка! птах трійка, хто тебе вигадав? знати, у жвавого народу ти могла тільки народитися, в тій землі, що не любить жартувати, а рівно-Гладнєв разметнулась на півсвіту, та й іди вважати версти, поки не зарябіє тобі в очі. І не хитрий, кажись, дорожній снаряд, що не залізним схоплений гвинтом, а нашвидку живцем з одним сокирою та долотом спорядив і зібрав тебе ярославський розторопний мужик. Не в німецьких ботфортах ямщик: борода та рукавиці, і сидить чорт знає на чому; а підвівся та замахнувся, та затягнув пісню - коні вихором, спиці в колесах змішалися в один гладкий коло, лише здригнулася дорога, та скрикнув з переляку зупинений пішохід - і геть вона помчала, помчала, помчала! .. І геть уже видно далеко, як щось пилить і свердлить повітря. Чи не так і ти, Русь, що жвава необгонімая трійка несешся? Димом димить під тобою дорога, гримлять мости, все відстає і залишається позаду. Зупинився вражений Божим дивом споглядач: не блискавка це, скинута з неба? що означає це наводить жах рух? і що за невідома сила міститься в цих невідомих світлом конях? Ех, коні, коні, що за коні! Вихори чи сидять в ваших гривах? Чуйне чи вухо горить у всякій вашій жилці? Зачули з височини знайому пісню, дружно і разом напружили мідні груди і, майже не чіпаючи копитами землі, перетворилися в одні витягнуті лінії, які летять по повітрю, і мчиться вся натхненна Богом! .. Русь, куди ж несешся ти? дай відповідь. Не дає відповіді. Дивовижним дзенькотом заливається дзвіночок; гримить і стає вітром розірваний в шматки повітря; летить повз все, що тільки є на землі, і, скоса поглядаючи, постораниваются і дають їй дорогу інші народи і держави! »

пташиний мову

Так професор астрономії Московського університету Д. М. Перевощиков (1788-1880) назвав науково-філософський мову 1820-1840-х років, перевантажений термінами і затемнюють зміст формулюваннями.

Алегорично: незрозумілий професійний жаргон, недоречний в повсякденній мові, а також незрозумілий, штучний, ламаний мову, чужий правил і норм російської мови.

Куля - дура, штик - молодець

Слова великого російського полководця А. В. Суворова (1730-1800) з написаного ним в 1796 р керівництва для бойової підготовки військ «Наука перемагати».

Пускати пил в очі

Вираз з'явилося в XVI столітті. Зараз воно вживається в значенні «створювати помилкове враження про свої можливості». Однак первісний зміст інший: під час кулачних боїв нечесні бійці брали з собою мішечки з піском, який кидали в очі суперникам. У 1726 році цей прийом був заборонений спеціальним указом.

Пуститися у всі тяжкі

Великі дзвони в Стародавній Русі називалися «тяжка». Вираз «ударяти по всі тяжка» означало: ударяти відразу в усі дзвони. Звідси і виникло став крилатим вислів «пуститися у всі тяжкі», яке вживається в значенні: збитися з правильного життєвого шляху, почати нестримно віддаватися веселощам, марнотратства, розгулу.

Є й інша версія, яка стверджує, що «пуститися у всі тяжкі» означало «почати позов, судовий процес; судитися з будь-ким ».

Нехай сильніше вдарить буря!

Цитата з «Пісні про Буревісника» (1901) М. Горького. Алегорично про бажання очисних потрясінь і змін.

Путівка в життя

Назва фільму за сценарієм (1931) Н. Екка (1902-1976) і А. Столпера (1907-1979). Сюжет фільму - колишні безпритульні, а нині мешканці дитячої трудової комуни знаходять, завдяки вмілим вихователям, свою дорогу в житті, стають гідними членами суспільства.

Алегорично про щось, що дає людині підставу сподіватися, що попереду на нього чекає повна подій, цікава, влаштована життя.

Р

розбите корито

З «Казки про рибака і рибку» (1835) А. С. Пушкіна. Вираз вживається в значенні: втрата блискучого положення, розбиті надії.

Обробити під горіх

Значення «розсваритися, розкритикувати» виникло у цього обороту на базі більш старого - «зробити (що-небудь) дуже грунтовно і добре». У своєму первинному значенні вираз з'явилося в професійного мовлення столярів і червонодеревників і було пов'язано з тим, що виготовлення меблів під горіхове дерево з інших сортів деревини вимагало великої праці і доброго знання справи.

Засверби, плече!
Розмахнися, рука!

Цитата з вірша А. В. Кольцова «Косар» (1835):

Засверби, плече!
Розмахнися, рука! ..
Задзижчить, коса,
Як бджолиний рій!
Молоньyoй, коса,
Заблищали кругом!
Зашумить, трава,
Подкошонная ...

Іронічно про прагнення «рубати з плеча», діяти необачно, зопалу.

Розуму всупереч, наперекір стихіям

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Чацького.

Вживається у значенні: всупереч здоровому глузду.

Розтікатися мислію по древу

Вираз з «Слова о полку Ігоревім», пам'ятника російської літератури XII ст., Вперше опублікованого в 1800 р .: «Боян бо віщий, аще кому хотяше пісня творити, то растекашется мислію по древу, сірим в'лком по землі, шізим орлом під облаки» , т. е .: «Боян віщий якщо хотів кому скласти пісню, то розтікався мислію по древу, сірим вовком по землі, сизим орлом під хмарами». Вираз «розтікався мислію по древу» у коментаторів «Слова» отримало різні тлумачення. Одні вважають слово «мислію» не відповідає двом іншим членам порівняння - «в'лком по землі», «шізим орлом під облаки», - пропонуючи читати «мисію», пояснюючи «мись» псковським вимовою слова «миша»; мисью ж в Псковській губернії називалася, навіть і в XIX ст., білка. Інші не вважають таку заміну потрібної, «не бачачи необхідності доводити до граничної точності симетрію порівняння».

Слово «древо» коментатори пояснюють як алегоричне древо мудрості і натхнення: «розтікатися мислію по древу» - творити пісні, натхненні поетичні створення. Однак поетичний образ «Слова» «розтікатися мислію по древу» увійшов в літературну мову з абсолютно іншим значенням: вдаватися до зайвих подробиць, відволікаючись від основної думки.

Народжений повзати літати не може

Цитата з «Пісні про Сокола» М. Горького. З цієї поетичної формулою Горького збігається заключна сентенція в байці І. І. Хемницера (1745-1784) «Мужик і корова». У байці розповідається про те, як мужик, втративши коня, осідлав корову, яка «під вершником впала ... не дивно: скакати корова не вчилася ... А тому і має знати: хто повзати народився, тому вже не літати».

Рильце в пуху

Вираз з байки І. А. Крилова «Лисиця і Бабак» (1813). Лисиця скаржиться Бабаку, що вона терпить наклеп і, оклеветанная, вислана за хабарі:

- Ти знаєш, я була в курнику суддею,
Втратила в справах здоров'я і спокій,
У працях шматка які не доїдають,
Ночей НЕ досипала:
І я ж за те під гнів підпала;
А все по наклепів. Ну, сам подумай ти:
Хто ж буде в світі прав, якщо слухати наклепу?
Мені хабарі брати? та хіба я розлючений!
Ну, бачив ти, я на тебе пішла,
Щоб цього була причетна я гріха?
Подумай, згадай гарненько,
- Ні, Кумушка; я бачив частенько,
Що рильце у тебе в пуху.

Вираз вживається в значенні: бути причетним до чогось злочинного, непорядні.

З

З кораблю на бал

Вираз з роману у віршах «Євгеній Онєгін» (1831) А. С. Пушкіна:

І подорожі йому,
Як все на світі, набридли,
Він повернувся і потрапив,
Як Чацький, з корабля на бал.

Виявом цим характеризується несподівана, різка зміна положень, обставин.

З милим рай і в курені

Цитата з вірша Н. М. Ібрагімова (1778-1818) «Російська пісня» ( «Вечерком красна дівиця ...»):

Не шукай мене, багатий:
Ти не милий моїй душі.
Що мені, що твої палати?
З милим рай і в курені!

Сенс вираження: головне в сімейному щастя не особливий побутовий комфорт, а любов, взаєморозуміння, злагода з коханою людиною.

З ученим виглядом знавця

Цитата з роману у віршах «Євгеній Онєгін» (1831) А. С. Пушкіна:

Мав він щасливий талант
Без примусу в розмові
Торкнутися до всього злегка,
З ученим виглядом знавця
Зберігати мовчання у важливому суперечці ...

З почуттям, з толком, з розстановкою

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824):

Читай не так, як паламар,
А з почуттям, з толком, з розстановкою.

Живі перекази, а віриться з трудом

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824):

Як посравнить, та подивитися
Століття нинішній і століття минулий:
Живі перекази, а віриться насилу.

Північна Пальміра

Пальміра - місто в Сирії, що виник в I тисячолітті до н. е. У давнину славився пишнотою своїх споруд. Північна Пальміра - образну назву Петербурга.

Проста правда

Вираз Остапа Бендера, головного героя роману І. Ільфа та Є. Петрова «Золоте теля» (1931), що вживається їм у значенні: глибока народна мудрість (сермяжное - одягнений в сермяги, селянський одяг з грубого нефарбованого домотканого сукна).

Сильніше кішки звіра немає

Цитата з байки І. А. Крилова «Миша і Щур» (1816).

- Сусідка, чула ль ти добру славу? -
Вбіг, Пацюкові Миша сказала: -
Адже кішка, кажуть, попалася в пазурі лева?
Ось відпочити і нам пора настала!
Не радій, мій світ, -
Їй Щур каже у відповідь: -
І не сподівайся по-пустому!
Коль до кігтів у них дійде,
Те, вірно, леву же не бути живому:
Сильніше кішки звіра немає! »

Казка про білого бичка

Вираз виникло з «докучной» казочки, якій дражнять дітей, чіпляються з проханням розповісти їм казку: «- Сказати тобі казку про білого бичка? - Скажи. - Ти скажи, да я скажи, да сказати тобі казку про білого бичка? - Скажи. - Ти скажи, да я скажи, до чого у нас буде, та Докуліла це буде! Сказати тобі казку про білого бичка? » і т. д., поки одному не набридне питати, а іншому відповідати. Вираз вживається в значенні: нескінченне повторення одного і того ж.

Скалозуб

Дійова особа комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), полковник, представник грубої армейщіни царської Росії, неосвічений і самовдоволений кар'єрист. Його ім'я стало синонімом грубого неука, солдафона.

Скандал у благородному сімействі

Під такою назвою в 1874 р в Москві був поставлений анонімний водевіль, сюжет якого запозичений з німецької комедії «Der liebe Onkel» ( «Московские ведомости», 1 Жовтня. 1874 м). Водевіль був опублікований, також анонімно, в 1875 р в Петербурзі. Автором російського водевілю, а отже, і вирази «скандал у благородному сімействі», є Н. І. Куликов (1815–1891). Водевіль цей надовго втримався в театральному репертуарі, і назва його стало крилатим висловом.

Скотінін

Дійова особа комедії Д. І. Фонвізіна «Недоросль» (1782), тип неосвіченого і грубого поміщика-кріпосника, прізвище якого характеризує його скотинячу природу. Ім'я його стало загальним для людей подібного типу.

скупий лицар

Герой однойменної драми (1836) А. С. Пушкіна, синонім скнари, скнари.

Словечка в простоті не скажуть, все з гримасою

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Фамусова.

Слона не прийме

Вираз виникло з байки «Цікавий» (1814) І. А. Крилова. Відвідувач кунсткамери розгледів там дрібних комах, але на питання: «А чи бачив слона?» - відповідає: «Слона-то я й не помітив». Вираз «слона не прийме» вживається в значенні: не помітити найголовнішого, найважливішого.

Служити б радий, прислужувати тошно

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Чацького, який у відповідь на пропозицію Фамусова піти послужити визначає таким чином своє ставлення до служби.

Сміятися, право, не гріх
Над усім, що здається смішно

Цитата з вірша Н. М. Карамзіна «Послання до Олександра Олексійовича Плещеєва» (1796):

Хто муз від нудьги закликає
І ніжних грацій, супутниць їх;
Віршами, прозою забавляє
Себе, домашніх і чужих;
Від серця чистого сміється
(Сміятися, право, не гріх!)
Над усім, що здається смішно, -
Той в світі зі світом уживется
І днів своїх не припинить
Залізом гострим або отрутою ...

Дивись в корінь!

Афоризм (1854) Козьми Пруткова.

Собакевич

Один з героїв поеми Н. В. Гоголя «Мертві душі» (1842), тип грубого поміщика.

Ім'я його стало синонімом стягувача, людини грубого і до всіх недоброзичливого, а також ретроград.

Сонце російської поезії

Образне визначення значення великого російського поета А. С. Пушкіна. Цей вислів з короткого повідомлення про смерть поета, надрукованого 30 січня 1837 року в № 5 «Літературних додатків» до «Російського інваліда»: «Сонце нашої поезії зайшло! Пушкін помер, помер у розквіті років, в середині свого великого терени! .. Більше говорити про се не маємо сили, та й не потрібно: будь-яке російське серце знає всю ціну цієї невозвратимой втрати, і всяке російське серце буде розшматовано. Пушкін! наш поет! наша радість, наша народна слава! .. Невже справді немає вже у нас Пушкіна! до цієї думки не можна звикнути! 29-го січня 2 ч. 45 м. Пополудні ». Автором цього повідомлення вважався журналіст А. А. Краєвський, редактор «Літературних додатків». Однак з листа С. Н. Карамзиной до брата видно, що в дійсності автором цього повідомлення є В. Ф. Одоєвський.

зірвалося!

Вираз стало популярним після постановки (1855) комедії А. В. Сухово-Кобиліна (1817-1903) «Весілля Кречинського». Так вигукує герой комедії Кречинский, коли все хитро придумані ним махінації провалилися і з'явилася поліція заарештувати його.

Абияк (працювати)

Так кажуть про недбало, з лінню, сяк-так виконуваній роботі. У Древній Русі носили верхній одяг з непомірно довгими рукавами, незасученние кінці якої спадали до колін, а то і до землі. Природно, що, не піднявши таких рукавів, годі було й думати про роботу. Близько до цього висловом коштує друга, протилежне йому за змістом і народилося пізніше: «Працювати засукавши рукава», тобто рішуче, гаряче, з ретельністю.

Зривання всіх і всіляких масок

Зі статті «Лев Толстой, як дзеркало російської революції» (1908) В. І. Леніна. Розкриваючи «кричущі суперечності» в творчості Толстого, він писав: «З одного боку, самий тверезий реалізм, зривання всіх і всіляких масок; з іншого боку, проповідь однієї з найбільш мерзенних речей, які тільки є на світі, саме: релігії, прагнення поставити на місце попів по казенної посади, попів по моральному переконання, т. е. культивування найвитонченішої і тому особливо огидною попівщини ».

Алегорично: викривальні настрої і відповідні їм дії.

Зривати квіти задоволення

Вираз з комедії Н. В. Гоголя «Ревізор» (1836), слова Хлестакова: «Я люблю поїсти. Адже на те живеш, щоб зривати квіти задоволення ». Вживається у значенні: егоїстично, безтурботно користуватися задоволеннями життя, не думаючи про свій сімейний або громадський обов'язок.

Стань переді мною, як лист перед травою!

Вираз з російської народної казки. Іван-дурник закликає свого чарівного коня заклинанням: «Сивка-бурка, віщий каурка, стань переді мною, як лист перед травою». Вираз вживається в значенні: стань миттєво!

стушуватися

Слово було введено в літературну мову Ф. М. Достоєвським. Вперше з'явилося в його повісті «Двійник» 1843 року, яке вживається в значенні «замовкнути, снікнуть, непомітно, крадькома сховатися».

Доля грає людиною

Фраза з пісні «Шумів, горів пожежа московський», яка є переробкою вірша «Він» (т. Е. Наполеон) Н. С. Соколова (1850).

Щасливий, хто відвідав цей світ
У хвилини фатальні

Цитата з вірша Ф. І. Тютчева (1803-1873) «Цицерон» (1836). В изд. «Тютчев. Лірика »(1965):« Блажен, хто відвідав ... »

Щасливі годин не помічають

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824). Вираз це можна асоціювати зі словами з драми «Пикколомини» (1800) Шиллера: «Die Uhr schlagt keinem Gliicklihen» ( «Щасливому годинник не б'ють»).

Сини лейтенанта Шмідта

У перших двох розділах сатиричного роману І. Ільфа та Є. Петрова «Золоте теля» (1931) розповідається про спритних шахраїв, які витягують різні вигоди, видаючи себе за синів лейтенанта Шмідта, керівника революційного повстання матросів в Севастополі в 1905 р, розстріляного за вироком царського суду. Найменування «сини лейтенанта Шмідта», що став крилатим, застосовується до пройдисвітам подібного типу.

Сир-бор розгорівся

Вираз «сир-бор розгорівся» походить від прислів'я «Загорівся сирої бор через сосонки», яка означає, що велика біда може виникнути через сущої дрібниці.

Сюжет, гідний пензля Айвазовського

Цитата з п'єси А. П. Чехова «Дядя Ваня» (1897). Фразу цю вимовляє Телегін. У відповідь на слова старої няні про сварку Войницкого з Серебряковим: «Нещодавно підняли шум, стрілянину - сором один», - він зауважує: «Так, сюжет, гідний пензля Айвазовського». До Чехова цей вислів вже зустрічається в журналістиці 1860-1870-х років, а в дещо іншій формі - «гідне пензля» кого-небудь - воно було в ходу і раніше; наприклад, у Пушкіна, в замітці в «Літ. газ. », 1830 р читаємо:« Зображення Сорванцова [в «Розмові у княгині Халдіной» Фонвізіна] гідне пензля, намалював сім'ю Простакова ».

Т

Табель про ранги

Так називається список чинів військового, цивільного та придворного відомства, встановлений законом Петра I (тисячу сімсот двадцять два) про порядок державної служби в Росії. Алегорично: порівняльна оцінка заслуг в певній сфері професійної діяльності.

Так він писав темно і мляво

Цитата з роману у віршах «Євгеній Онєгін» А. С. Пушкіна (1828), характеристика віршів Володимира Ленського:

Так він писав темно і мляво,
(Що романтизмом ми кличемо,
Хоч романтизму тут нітрохи
Не бачу я ...)

Театр починається з вішалки

Афоризм одного із засновників Московського Художнього театру К. С. Станіславського (1863-1938). У його творах такого афоризму немає, але усна чутки приписують його йому. Близька на думку до цього афоризму фраза є в листі К. С. Станіславського до цеху гардеробників МХАТ від 23 січня 1933 р Відповідаючи «на привітання в день його сімдесятиріччя, він писав:« Наш Художній театр відрізняється від багатьох інших театрів тим, що в ньому спектакль починається з моменту входу в будівлю театру. Ви перші зустрічаєте приходять глядачів ... »

темне царство

Так озаглавлена ​​стаття (1859) Н. А. Добролюбова, присвячена розбору п'єс А. Н. Островського. Говорячи про різні види купецького самодурства, зображених Островським, Добролюбов зробив узагальнення і показав життя кріпосницької Росії як «темне царство», «смердючу темницю», «світ тупий ниючий біль, світ тюремного, мертвій тиші». «Нічого святого, нічого чистого, нічого правого в цьому темному світі: пануюче над ним самодурство, дике, божевільне, неправе, прогнало всяке свідомість честі і права ... І не може бути їх там, де повалене в порох і нагло розтоптано самодурами людську гідність, свобода особистості, віра в любов і щастя і святиня чесної праці ». Вираз «темне царство», після появи статті Добролюбова, стало позначати не тільки світ купців-самодурів або взагалі темну і відсталу середу, але стало символом самодержавно-кріпосницької Росії (див. Промінь світла в темному царстві).

Тимурівець

Герой повісті Аркадія Гайдара (псевдонім А. П. Голікова, 1904-1941) «Тимур і його команда» (1940) піонер Тимур вирішує разом з зібраної ним командою однолітків взяти на себе турботу про сім'ї воїнів, які пішли в Червону армію. Повість Гайдара, який зумів побачити надзвичайне в повсякденному житті, породила серед школярів громадський рух тимурівців, дорівнювала в своїй поведінці на сміливого, діяльного, чесного і великодушного Тимура. Герой повісті став зразком для численних юних патріотів, які допомагали Батьківщині у важкі роки Великої Вітчизняної війни.

Тіпун на мову

Тіпун - невеликий роговий горбик на кінчику язика у птахів, який допомагає їм скльовувати їжу. Розростання цього горбка може бути ознакою хвороби. Хворобливі тверді прищики можуть з'являтися і на мові людини; їх теж називали типун і вважали ознакою брехливості. З цих спостережень і забобонів народилася заклинальні формула: «Тіпун тобі на язик!» Її основне значення було: «Ти брехун: нехай у тебе з'явитися типун мовою!» Тепер значення цього заклинання дещо змінилося. «Тіпун тобі на язик!» - іронічне побажання того, хто висловив недобру думку, передбачив неприємне.

Темряви низьких істин мені дорожче

Нас підноситься обман

Цитата з вірша А. С. Пушкіна «Герой» (1831).

У

У казна

Вираз означає: дуже далеко, десь в дикій глушині. Кулички - це змінене діалектне слово куліжка (від Кулига) в значенні «лісові галявини; місця, випалені, вироблення і пристосовані для обробітку землі, а також острівці на болоті ». Куліжка перебували, як правило, далеко від сіл, звідси і значення виразу: «казна» - дуже далеко, невідомо де.

Жахливе століття, жахливі серця

Цитата з драми А. С. Пушкіна «Скупий лицар» (1836). Іноді цитується неточно: замість «жахливий» - «залізний».

Розум, честь і совість нашої епохи

Зі статті «Політичний шантаж» (1917) В. І. Леніна, в якій він так характеризує свою партію (більшовиків). Виступаючи проти російської преси інший, небільшовицької орієнтації, називаючи її журналістів «шантажистами» і «наклепниками», В. І. Ленін писав: «Будемо стійки в таврування шантажистів. Будемо непохитні в розборі найменших сумнівів судом свідомих робітників, судом своєї партії, їй ми віримо, в ній ми бачимо розум, честь і совість нашої епохи ... »

Цитується іронічно з приводу партії, яка претендує на керівництво, особливі моральні якості, особливе знання.

ума палата

Слово «палата» в давньоруській мові означало велике приміщення в кам'яному будинку. Потім воно стало застосовуватися до різним установам, що містився в таких великих будовах: Збройна палата, Грановита палата ... В палатах зазвичай відбувалися всілякі наради, бояри в них «думали государеву думу». Звідси і виник вислів «розуму палата», малювати людини, по розуму рівного цілому зборам мудреців. Надалі, проте, воно набуло іронічний сенс: зараз так говорять частіше про дурня, ніж про розумних людях.

Помірність і акуратність

Такими словами в комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824) тюрмі визначає свої два гідності.

принижені і ображені

Назва роману (1861) Ф. М. Достоєвського. Вираз вживається як характеристика людей, які страждають від свавілля чиновників, сильних світу цього, від важких умов життя та ін.

Послужливий дурень небезпечніше ворога

Вираз з байки І. А. Крилова «Пустельник і Ведмідь» (1808):

Хоча послуга нам при потребі дорога,
Але за неї не всяк вміє взятися:
Не дай бог з дурнем зв'язатися!
Послужливий дурень небезпечніше ворога.

Вчитися, вчитися і вчитися

Гасло, що виник зі статті В. І. Леніна «Краще менше, та краще» (1923): «Нам треба будь-що-будь поставити собі завданням для оновлення нашого держапарату: по-перше - вчитися, по-друге - вчитися і по-третє - вчитися і потім перевіряти те, щоб наука у нас не залишалася мертвою буквою або модною фразою (а це, ніде правди діти, у нас особливо часто буває), щоб наука дійсно входила в плоть і кров, перетворювалася в складовий елемент побуту цілком і справжнім чином ».

Ф

Фамусов

Дійова особа комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), важливий московський пан, який обіймає посаду «керуючого в казенному місці», бюрократ-кар'єрист, догідливий перед вище його стоять і гордовитий по відношенню до підлеглих. Одні коментатори пояснювали його прізвище як вироблену від латинського слова fama (чутка); інші пояснюють походження її від англійського слова famous (знаменитий, відомий). Це ім'я стало прозивним для людей подібного типу.

Фізики і лірики

Вираз, противопоставляющее значення фізиків-науковців, які працюють в галузі точних наук, значенням поетів, виникло з так названого вірша Б. Слуцького, надрукованого в «Литературной газете» 13 жовтня 1959 року.

Филькина грамота

Автором цього виразу вважається цар Іван IV, прозваний в народі Грозним за масові страти і вбивства. Для посилення своєї влади Іван Грозний ввів опричнину, що наводила жах на всю Русь. У зв'язку з цим московський митрополит Філіп в своїх численних посланнях до царя - грамотах - прагнув переконати Грозного розпустити опричнину. Норовливого митрополита Грозний презирливо називав Філько, а його грамоти - фільчині грамотами. За сміливі викриття Грозного і його опричників митрополит Філіп був заточений в Тверській монастир, де його задушив Малюта Скуратов. Вираз «фількіна грамота» вкоренилося в народі. Спочатку так говорили просто про документах, які не мають юридичної сили. А тепер це означає також і «неосвічений, безграмотно складений документ».

Французик з Бордо

Вираз з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Чацького:

У тій кімнаті незначна зустріч:
Французик з Бордо, надсаживая груди,
Зібрав навколо себе рід віча
І казав, як споряджався в шлях
До Росії, до варварам, зі страхом і сльозами ...

Вживалося іронічно за адресою деяких зарозумілих, хвалькуватих іноземців.

X

Хлестаков, хлестаковщина

Герой комедії Н. В. Гоголя «Ревізор» (1836) - брехун і хвалько. Його ім'я стало прозивним; «Хлестаковство», «хлестаковщина» - безсоромне, хвалькувате брехня.

Ходіння по муках [митарствам]

Вираз сходить до стародавнього віруванням християн в ходіння душ померлих грішників по муках, або по «митарства», упродовж сорока днів, коли біси піддають їх усіляким катуванням.

У радянській пресі цей вислів став особливо популярно після появи трилогії А. Н. Толстого (1882 / 83-1945) «Ходіння по муках» (1920–1941) з епохи громадянської війни, в якій розповідається про болісних ідейних шуканнях її героїв і важких випробуваннях, що випали на їх долю. Позначає важкі, різноманітні життєві випробування, одне за іншим випали на долю кого-небудь.

господарський мужичок

Назва нарису М. Є. Салтикова-Щедріна з циклу «Дрібниці життя» (1886). В особі «господарського мужичка» Салтиковим зображений тип «чесного», «розумного» селянина-середняка, єдина мета життя якого - створення особистого добробуту.

Хоч бачить око, та зуб не йме

Цитата з байки І. А. Крилова «Лисиця і виноград» (1808). Уже в середині XIX в. цей вислів вважалося народним прислів'ям і включалося в збірники російського фольклору.

Хоч кілок на голові теши

Так кажуть про впертому, що не піддається на умовляння або байдужому людині. Тесати кол - значить загострювати палицю (кол) за допомогою сокири. Підкреслюється твердість, міцність голови впертого людини.

хрестоматійний глянець

Вираз з вірша В. В. Маяковського «Ювілейне» (1924), написаного до 125-річчя від дня народження Пушкіна; в цьому вірші, звертаючись до Пушкіна, поет говорить:

Я люблю вас, але живого, а не мумію,
Навели хрестоматійний глянець.
Ви, по-моєму, за життя - думаю - теж вирували.
Африканець!

Виявом цим характеризують «лакування» дійсності, її прикрашене зображення.

Ц

царівна Несміяна

У російській народній казці царівна Несміяна - царська дочка, яка «ніколи не посміхалася, ніколи не сміялася, немов серце її нічому не раділо». Переносно так називають тихоню, скромницю.

Ч

Чого бажаєте?

Так М. Є. Салтиков-Щедрін назвав газету «Новий час», що прославилася в 70- 80-х роках XIX ст. своєї політичної продажністю, безпринципністю і пристосованістю до політичної верхівки (статті «В середовищі помірності й акуратності», «Господа тюрмі», «Круглий рік» та ін.). Це звичайна фраза, з якої лакеї зверталися до панів, чекаючи наказу.

Людина у футлярі

Назва оповідання (1898) А. П. Чехова.

Головний герой - провінційний вчитель Бєліков, боїться будь-яких нововведень, вчинків, заборонених «начальством», як і реальної дійсності взагалі. Звідси його улюблений вислів: «Як би чого не вийшло ...». І, як пише автор, у Бєлікова «спостерігалося постійне і непереборне прагнення оточити себе оболонкою, створити собі, так би мовити, футляр, який усамітнив його, захистив би від зовнішніх впливів».

Як поняття загальне цей вислів став вживати вже сам його автор. У листі до своєї сестри М. П. Чехової він писав (19 листопада 1899 г.): «Листопадові вітри дмуть несамовито, свистять, рвуть даху. Я сплю в шапочці, в туфлях, під двома ковдрами, з закритими віконницями - людина у футлярі ».

Жартівливо-іронічно: людина, що боїться негоди, протягів, неприємних зовнішніх впливів.

Людина - це звучить гордо

Вираз з п'єси М. Горького «На дні» (1902), слова Сатіна: "Чоло-століття! Це чудово! Це звучить ... гордо! Людина! Треба поважати людину ».

Чим ніч темніша, тим яскравіше зірки

Цитата з вірша А. Н. Майкова (1821-1897), з циклу 80-х років XIX ст. «З Аполлодора Гностики»:

Не говори, що нема порятунку,
Що ти в печалях нужденний:
Чим ніч темніша, тим яскравіше зірки ...

Чому смієтеся?
Над собою смієтеся!

Цитата з комедії Н. В. Гоголя «Ревізор» (1836), слова Городничого: «Ось ... дивіться, як обдурений городничий ... Мало того, що підеш на посміховисько, - знайдеться щелкопер, писаки, в комедію тебе вставить. Ось що прикро! Чину, звання не пощадить, і будуть всі посмішка і плескати в долоні. Чому смієтеся? Над собою смієтеся! »

Чичиков

Герой поеми Н. В. Гоголя «Мертві душі» (1842), зухвалий кар'єрист, підлабузник, аферист і користолюбець, зовні «надзвичайно приємне», «порядна і гідна людина». Його ім'я стало прозивним для людей подібного типу.

Читання - ось найкраще навчання

Що робити?

Назва соціально-політичного роману (1863) Н. Г. Чернишевського (1828-1889). У романі трактуються проблеми соціалізму, емансипації жінок, виводяться типи «нових людей» - революційних діячів, і виражається мрія про щасливе життя в комуністичному суспільстві.

Що день прийдешній мені готує?

Цитата з роману у віршах «Євгеній Онєгін» (1831) А. С. Пушкіна. Широку популярність ця фраза набула завдяки опері П. І. Чайковського (1878) - арія Ленського ( «Куди, куди ви відлетіли, весни моєї золоті дні ...»).

Що за комісія, творець,
Бути дорослої доньки батьком!

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Фамусова. (Слово «комісія» тут має значення: клопоти, труднощі.)

Що маємо, не бережемо, втративши, плачемо

Афоризм з «Плодів роздумів» (1854) Козьми Пруткова, повторив назву водевілю (1844) С. Соловйова.

Що пройде, то буде мило

Цитата з вірша А. С. Пушкіна «Якщо життя тебе обдурить» (1825).

Що таке добре і що таке погано

Назва вірша для дітей (1925) В. В. Маяковського.

Ш

Йшов в кімнату, потрапив в іншу

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824); Фамусов, заставши Молчалина поблизу кімнати Софії, сердито запитує його: «Ти тут, пане, до чого?» Софія, виправдовуючи присутність Молчалина, каже Фамусову:

Я гніву вашого Ніяк не поясню.
Він удома тут живе, велика напасть!
Йшов в кімнату, потрапив в іншу.

Шемякін суд

Вираз вживається в значенні: неправий, несправедливий суд; виникло з давньої російської сатиричної повісті про Шемякіної суді, викривав сваволю чиновників і корисливість феодального суду. Повість ця, приурочена до особистості князя Дмитра Шемяка (пом. В 1453 р), користувалася широкою популярністю; вона збереглася в багатьох рукописах XVII і XVIII ст. і послужила сюжетом для лубочних картинок і книжок.

Шиворіт-навиворіт

Вживається у значенні: зовсім навпаки, навиворіт. «Комір» в Московській Русі називався розшитий комір боярської одягу, один із знаків гідності вельможі. У дні Івана Грозного піддалося царського гніву і опалі боярина нерідко садили на худу шкапу спиною вперед, надівши на нього одяг теж навиворіт, шкереберть, тобто навпаки. У такому вигляді опального боярина возили по всьому місту, під свист і улюлюкання вуличного натовпу. Зараз ці слова теж нерідко вживають у зв'язку з одягом, маючи на увазі одягнути що-небудь навиворіт, але їх значення стало набагато ширше. Шкереберть, т. Е. Зовсім не так, навпаки, можна розповісти якусь історію та й взагалі вчинити всупереч загальноприйнятим правилам.

Широка страна моя родная

Перший рядок приспіву «Пісні про Батьківщину» з кінофільму «Цирк» (1936), слова В. І. Лебедєва-Кумача, музика І. О. Дунаєвського.

Шумимо, братик, шумимо

Цитата з комедії А. С. Грибоєдова «Лихо з розуму» (1824), слова Репетилова.

Я

Я іншої такої країни не знаю,
Де так вільно дихає людина

Рядки з приспіву «Пісні про Батьківщину» з кінофільму «Цирк» (1936), текст В. І. Лебедєва-Кумача, музика І. О. Дунаєвського.

Я їду, їду, не свищу,
А як наїду, що не спущу

Цитата з поеми А. С. Пушкіна «Руслан і Людмила» (1820), пісня III.

Я пам'ятник собі воздвиг нерукотворний,
До нього не заросте народна стежка

Цитата з вірша А. С. Пушкіна «Пам'ятник» (1836). Вірш сходить до оди римського поета Горація, з якої Пушкіним взято епіграф: «Exegi monumentum» ( «Я спорудив пам'ятник»). З вірша Пушкіна виникло і вираз «пам'ятник нерукотворний», яке вживається в значенні: вдячна пам'ять про чиїхось справах.

Я цар - я раб, я черв'як – я Бог

Цитата з оди Г. Р. Державіна «Бог», (1784).

Мова рідних осик

Вираз з епіграми (1884) І. С. Тургенєва на Н. X. Кетчера (1809-1886), перекладача Шекспіра, переклади якого відрізняються винятковою близькістю до оригіналу, яка часто шкодить поетичності:

Ось ще світило світу!
Кетчер, один шипучих вин;
Перепер він нам Шекспіра
На мову рідних осик.

Вираз вживається іронічно з приводу незграбних перекладів з іноземних мов на російську.

авгієві стайні
У грецькій міфології "Авгієві стайні" - великі стайні Авгія, царя Еліди, які протягом багатьох років не закривалися. Очищені вони були в один день Гераклом: він направив через стайні річку Алфей, води якої і забрали всі нечистоти. Міф цей вперше повідомлено давньогрецьким істориком Діодор Сіцілійський. Виникла звідси вираз "авгієві стайні" - про вкрай занедбаному приміщенні, а також про справи, які перебувають в крайньому безладді.

Аврора
У римській міфології Аврора - богиня ранкової зорі. В образній і поетичній мові взагалі синонім ранкової зорі. Вираз "розоперстая Аврора" увійшло в літературну мову з поем Гомера. У грецькій міфології їй відповідає Еос.

Антей
У грецькій міфології Антей - велетень, володар Лівії, син бога морів Посейдона і богині землі Геї. Викликав на бій всіх, хто з'являвся в його володіннях, і був непереможний, поки стикався з матір'ю-землею. Задушений Гераклом, відірвавшись його від землі. Міф цей переданий грецьким письменником Аполлодором в "Бібліотеці". Образ Антея використовується, коли говорять про силу, якої людина має, якщо він пов'язаний з рідною землею, рідним народом.

• 29 листопад 2012 1:54

Бідний, як Ір
У грецькій міфології Ір - один з персонажів "Одіссеї", жебрак, який вступив в в бійку з Одіссеєм, коли той під видом жебрака повернувся до рідного дому. У переносному сенсі - бідняк.

Бальзаківський вік
Вираз виникло після виходу роману О. де Бальзака "Жінка тридцяти років", вживається як жартівливе визначення жінок у віці 30-40 років.

Біла ворона
Вираз це, як позначення рідкісного, виняткової людини, дано в сатирі римського поета Ювенала:
Рок дає царства рабам, доставляє полоненим тріумфи.
Втім, щасливець такий рідше білої ворони буває.

Блудний син
Вираз виникло з євангельської притчі про блудного сина (Лука, 15, 11-32), в якій розповідається про те, як якийсь чоловік розділив свій маєток між двома синами; молодший пішов до далекого краю, і живучи марнотратно, розтратив свою частину. Зазнавши нужду і позбавлення він повернувся до батька і покаявся перед ним і батько прийняв і простив його: Будем їсти і веселитися, бо цей син мій був мертвий і ожив, був пропав і знайшовся. Вираз "Блудний син" вживається як у значенні "людина безпутний" як і в значенні "розкаявся в своїх помилках".

• 29 листопад 2012 2:32

століття Астрєї
У грецькій міфології Діке Астрея - одна з Ор, богиня справедливості, дочка Зевса і Феміди. Дике повідомляла Зевсу про всіх кривди, що діються на землі. Час, коли вона перебувала на землі, було щасливим, "золотим століттям". Вона покинула землю в залізному столітті і з тих пір під ім'ям Діви сяє в сузір'ї Зодіаку. Прізвисько Астрея (зоряна, небесна), ймовірно, пов'язано з уявленням про те, що справжня справедливість можлива лише на небесах. Вираз "вік Астрєї" вживається в значенні: щаслива пора.

варвар
Варвар - презирливе позначення грубого і некультурного людини. Виникло від "barbaros" - "незрозуміло базікає". Так греки називали тих, хто не говорив грецькою мовою.

Узливання [поклоніння] Бахусу [Вакха]
Бахус (Вакх) - римське ім'я грецького бога вина і веселощів Діоніса. У стародавніх римлян при жертвоприношеннях богам існував обряд узливання, що полягав у виливання вина з чаші на честь бога. Звідси виникло жартівливий вислів "жертва лита Бахусу", яке вживається в значенні: пиятика. Ім'я цього давньоримського бога вживається і в інших жартівливих виразах про пияцтво: "поклонятися Бахусу", "служити Бахусу".

вавилонське стовпотворіння
Вираз виникло з біблійного міфу про спробу побудувати у Вавілоні вежу, яка мала б досягти неба. Коли будівельники почали свою роботу, розгніваний Бог «змішав їхні мови», вони перестали розуміти один одного і не могли продовжити будівництво (Буття, 11, 1 - 9). (Церк.-слав .: стовпотворіння - будова стовпи, вежі.) Вживається в значенні: безлад, негідник, шум, метушня

• 29 листопад 2012 2:35

Геркулес. Геркулес праця (подвиг) Геркулесові стовпи (стовпи.)
Геркулес (Геракл) - в грецькій міфології герой, син Зевса і смертної жінки Алкмени. Здійснив знамениті дванадцять подвигів: задушив немейского лева, убив Лернейскую гідру, очистив авгієві стайні та ін. На згадку про свої мандри Геракл поставив "Геркулесові стовпи". Так в стародавньому світі називали дві скелі на протилежних берегах Гібралтарської протоки. Стовпи ці вважалися "краєм світу", далі якого немає шляху. Тому вираз "дійти до геркулесових стовпів" стало вживатися в значенні: дійти до межі чого-небудь, до крайньої точки. Ім'я ж самого Геракла стало прозивним для людини, що володіє великою фізичною силою. Вираз "Геркулес праця, подвиг" вживається, коли говорять про який-небудь справі, що вимагає незвичайних зусиль.

Геркулес на роздоріжжі
Вираз виникло з промови грецького софіста Продика, що стала нам відомою у викладі Ксенофонта. У цій промові Продік розповів написану ним алегорію про Геркулеса (Геракла), що сиділа на роздоріжжі і розмірковує про життєвий шлях, який він мав обрати. До нього підійшли дві жінки: зніженість, пообіцяв йому безтурботне життя, повне насолоди, і Доброчесність, вказати йому важкий шлях до слави. Геракл віддав перевагу останнім і після багатьох праць став богом. Вираз "Геркулес на роздоріжжі" застосовується до людини, яким важко у виборі між двома рішеннями.

Голос волаючого в пустелі
Вираз з Біблії (Ісайя, 40, 3; цитується: Матв., 3, 3; Марк, 1, 3; Іоанн, 1, 23), вживається в значенні: даремний заклик до чого-небудь, що залишається поза увагою, без відповіді

Ганнібал біля воріт
Вираз це, що означає близьку і грізну небезпеку, вперше переносно вжив Цицерон в одній зі своїх промов (Філіпікі, 1,5,11) проти полководця Антонія, який ішов на Рим для захоплення влади. Цицерон мав на увазі карфагенского полководця Ганнібала (Аннібала) (247-183 до н.е.), який був затятим ворогом Риму.

• 29 листопад 2012 2:37

дамоклів меч
Вираз виникло з давньогрецького перекази, розказаного Цицероном. Дамокл, один з наближених Сіракузького тирана Діонісія Старшого, став заздрісно говорити про нього як про щасливе з людей. Діонісій, щоб провчити заздрісника, посадив його на своє місце. Під час бенкету Дамокл побачив, що над його головою висить на кінському волосині гострий меч. Діонісій пояснив, що це символ тих небезпек, яким він, як володар, постійно піддається, не дивлячись на уявну щасливим життя. Звідси вираз "дамоклів меч" отримало значення нависла, загрозливої ​​небезпеки.

Дарунки данайців. Троянський кінь
Вираз вживається в значенні: підступні дари, що несуть з собою загибель для тих, хто їх отримує. Виникло з грецьких сказань про Троянської війни. Данайці (греки), після тривалої і безуспішною облоги Трої, вдалися до хитрощів: вони спорудили величезного дерев'яного коня, залишили його біля стін Трої, а самі зробили вигляд, що спливають від берегів Трої. Жрець Лаокоон, побачивши цього коня і знаючи хитрощі данайців, вигукнув: "Що б це не було, я боюся данайців, навіть дари приносять!" Але троянці, не слухаючи застережень Лаокоона і пророчиці Кассандри, витягли коня в місто. Вночі данайці, заховані усередині коня, вийшли, перебили варту, відкрили міські ворота, впустили повернулися на кораблях товаришів і таким чином оволоділи Троєю ( "Одіссея" Гомера, "Енеїда" Вергілія). Полустішіе Вергілія "Боюся данайців, навіть дари приносять", цитоване часто по-латині ( "Timeo Danaos et dona ferentes"), увійшло в приказку. Звідси ж виникло вираз "троянський кінь", яке вживається в значенні: таємний, підступний задум; зрада.

дволикий Янус
У римській міфології Янус - бог часу, а також всякого початку і кінця, входів і виходів (janua - двері) - зображувався з двома особами, зверненими в протилежні сторони: молодим - вперед, в майбутнє, старим - назад, в минуле. Виникла звідси вираз "дволикий Янус" або просто "Янус" означає: лицемір, лукавих людей.

два Аякса
У поемах Гомера Аякс-два друга, герої Троянської війни, спільно здійснювали подвиги. Вираз "Два Аякса" означаетдва нерозлучних друзів. Популярності сприяла оперета Оффенбаха "Прекрасна Олена".

• 29 листопад 2012 3:13

єхидна
У грецькій міфології Єхидна - чудовисько, напівдіва-напівзмія, що породила цілий ряд чудовиськ: Сфінкс, Цербера, немейского лева, химеру і ін. В переносному сенсі - злий, уїдливий і підступна людина.

Єгипетська тьма
Вираз це, що вживається в значенні: густа, безпросвітна тьма, виникло з біблійної розповіді про одне з чудес, яке нібито скоїв Мойсей: він «простяг руку свою до неба, і сталася густа темрява по всій землі єгипетській три дні» (Вихід, 10, 22).

Якщо хочеш миру, готуйся до війни
Цей вислів, часто цитований і в латинській формі: «Si vis pacem, para bellum», належить римському історикові Корнелію Непоту (94 - 24 рр. До н. Е.) І знаходиться в життєписі фиванского полководця IV ст. до н. е. Епамінонда. Схожа формула: «Qui desiderat pacem, praeparet bellum (Хто бажає миру, готує війну)», зустрічається у римського військового письменника IV ст. н. е. Флавія Вегеция.

Є, щоб жити, а не жити, щоб їсти.
Вислів належить Сократу, часто цитувався письменниками давнини (Квінтіліан, Діоген Лаертський, Авл Гелій і ін.). Згодом також активно використовувалося, в тому числі в відомої комедії Мольєра "Скупий".

• 29 листопад 2012 3:15

Життя боротьба
Вираз сходить до античних авторів. У YOвріпіда в трагедії «Прохачки»: «Життя наше - боротьба». У листах Сенеки: «Жити - значить боротися». Вольтер в трагедії «Фанатизм, або Пророк Магомет» вкладає в уста Магомета; фразу: «Моє життя - боротьба»

Жереб кинуто
Вигук Юлія Цезаря під час переходу через Рубікон. Вживається у значенні: остаточне рішення прийнято. За Светоній слова «жереб кинуто» були вимовлені Юлієм Цезарем на латинській мові (alea jacta est), a no Плутархом - на грецькому, як цитата з комедії Менандра: «Хай буде кинуто жереб». Історична фраза Цезаря часто цитується в латинській формі.

Життя коротке, мистецтво долглвечно.
Афоризм грецького мислителя і лікаря Гіппократа.Часто вживається не в тому сенсі, в якому був сказаний-мистецтво долглвечнее життя однієї людини а й в більш розширеному толкованіі- мистецтво більш велике, більш значно ніж життя людини, для розуміння його і оволодівання ним життя людини не вистачить ніколи.

Жне, де не сіяв.
Так кажуть про людей, що користуються плодами чужої праці. Виникло з Євангелія: "Ти людина жорстокий, жнеш, де не сіяв і збираєш, де не розсипав", Матвій, 25.24; "Береш, чого не поклав і жнеш, чого не посіяв", Лука, 19, 21.

Жовта преса
Вираз це, що вживається в значенні низькопробна, брехлива, ласа на сенсації друк, виникло в США. У 1895 році американський художник Річард Оутколт помістив в ряді номерів нью-йоркської газети "The World" серію фривольних малюнком з гумористичним текстом, серед яких був хлопчик в жовтій сорочці, якому приписувалися різні кумедні висловлювання. Незабаром ще одна газета "New-York Journal" почала друкувати свою серію малюнків аналогічного змісту і змісту. Між газетами вибухнув люту суперечку за право на "жовтого хлопчика". У 1896 році Ервін Уордмен, редактор "New-York Press", надрукував у своєму журналі статтю, де про обох сторін сторонах відгукувався дуже зневажливо. Вперше їм було використано вираз "жовта преса" по відношенню до сперечальникам і з тих пір вислів став крилатим.

• 29 листопад 2012 3:16

Золоте руно. аргонавти
У давньогрецьких міфах розповідається, що герой Ясон відправився добувати Золоте руно - золоту шкуру чарівного барана - яке охороняв дракон царя Колхіди Еета. Язон побудував корабель "Арго" і, зібравши найбільших героїв, які по імені корабля стали називатися аргонавтами, відправився в шлях. Подолавши безліч пригод, Ясон добув золоте руно. Першим цей міф виклав поет Піндар. З тих пір золотим руном називають золото, багатство, яким прагнуть опанувати; аргонавтами - сміливих мореплавців, шукачів пригод.

Золоте століття
Золотим століттям Гесіод назвав найпершу і щасливу пору в історії людства, коли люди не знали ні воєн, ні турбот, ні страждань. У переносному сенсі золотим століттям називають час найвищого розквіту.

Золотий дощ
Цей образ виник з грецького міфу про Зевса, який, взяти в полон красою Данаї, дочки царя Акрисия, з'явився до неї у вигляді золотого дощу, після чого у неї народився син Персей. Даная, обсипається дощем золотих монет, зображена на картинах багатьох художників епохи Відродження (Тіціан, Корреджо, Ван Дейк та ін.). Переносно "золотим дощем" називають рясні дари.

Зарити талант в землю
Вираз виникло з євангельської притчі про те, як якийсь чоловік, їдучи, доручив рабам охороняти свій маєток; одному рабу він дав п'ять талантів, а другому - два, третьому - один. (Талант - антична грошово-розрахункова одиниця.) Раби, які отримали п'ять і два таланти, «вжили їх в справу», тобто віддали борг під відсотки, а одного таланта зарив його в землю. Коли виїжджав господар повернувся, він зажадав у рабів звіту, віддавати гроші в зростання повернули йому замість отриманих ними п'яти талантів - десять, замість двох - чотири. І пан похвалив їх. Але одного таланта сказав, що він закопав його в землю. І господар відповів йому: «Лукавий раб і ледачий. Тобі було треба віддати гроші мої грошомінам, - і я отримав би його з прибутком »(Матв., 25, 15 - 30). Слово «талант» (грец. Talanton) спочатку вживалося в значенні: ваги, вага, потім кількість грошей певної ваги і, нарешті, стало синонімом видатних здібностей в якійсь галузі. Вираз «зарити талант в землю» вживається в значенні: не піклуватися про розвиток таланту, дати йому стихнути.

Зевс-громовержець
Зевс (Зевес) - в грецькій міфологій верховний бог, батько і цар богів. В образної мови - величний, що не має собі рівних. Зевс - володар грому і блискавки; один з постійних епітетів його «громовержець». Звідси іронічно «Зевс-громовержець» - грізний начальник.

Златою тілець
Вираз вживається в значенні: золото, багатство, владу золота, грошей, - за біблійним оповіданням про тільце, зробленому із золота, з яким євреї, мандруючи в пустелі, поклонялися як богу (Вихід, 32)

Загублена вівця
Так кажуть про людину безпутнім, збився зі шляху праведного. Вираз виникло з Євангелія (Матв, 18,12; Лука, 15, 4-6)

задню споглядати
Вираз виникло з Біблії; Бог сказав, що особи його люди не повинні бачити, а якщо хто погляне, то буде вражений смертю; тільки Мойсеєві він дозволив побачити себе лише ззаду: "побачиш задня моя" (Вихід, 33,20-23). Звідси вираз "Задню споглядати" отримало значення: чи не бачити справжнього обличчя чогось, знати що-небудь безпідставно.

заборонений плід
Вираз вживається в значенні: що-небудь привабливу, бажане, але заборонене або недоступне. Виникло з біблійного міфу про древо пізнання добра і зла, плоди якого бог заборонив є Адаму і Єві.

Тут Родос, тут і стрибай
Вираз з байки Езопа "Хвалько". Один чоловік хвалився, що одного разу в Родосі він зробив колосальний стрибок і на доказ посилався на свідків. Один із слухачів заперечив: "Друг, якщо це правда, тобі не потрібні свідки: ось тобі Родос, тут і стрибай". Вираз вживається в значенні: замість того, щоб хвалитися чимось на словах, покажи це на ділі ".

Знання сила.
Вираз англійського філософа-матеріаліста Френсіса Бекона (1561-1626) в "Моральних і політичних нарисах", 2,11 (1 597).

золота середина
Так кажуть про якомусь рішенні, образі дій, чужому крайнощів, ризику. Вираз це, "aurea mediocritas", з 2-ий книги од римського поета Горація.

• 29 листопад 2012 3:17

І ти, Брут?
У трагедії Шекспіра «Юлій Цезар» (д. 3, явл. 1) з такими словами (в оригіналі латинською мовою: «Et tu, Brute?») Вмираючий Цезар звертається до Брута, який перебував серед зрадників, які напали на нього в Сенаті . Історики вважають цю фразу легендарної. Марк Юній Брут, якого Цезар вважав своїм прихильником, став на чолі змови проти нього і був одним з учасників його вбивства в 44 р. До н.е. е. Цезар при першій же завданої йому рани, як повідомляє в його біографії Светоній, тільки зітхнув і не вимовив жодного слова. Однак тоді ж, додає Светоній, розповідали, що Цезар, побачивши наступав на нього Брута, вигукнув по-грецьки: «І ти, дитино?» Але за трагедією Шекспіра легендарна фраза Цезаря стала крилатою для характеристики несподіваною зради одного.

Труба ієрихонська Єрихонські стіни.
Вираз з біблійного міфу. Євреї, після виходу з єгипетського полону, на шляху своєму в Палестину, повинні були взяти місто Єрихон. Але стіни його були так міцні, що зруйнувати їх не було можливості. Однак від звуку священних труб ієрихонські стіни впали самі собою, і завдяки цьому диву місто було взято євреями (книга Ісуса Навина, 6). Вираз «труба ієрихонська» вживається в значенні: гучний, трубний голос.

побиття немовлят
Вираз виникло з євангельської легенди про умертвіння всіх немовлят у Віфлеємі за наказом юдейського царя Ірода, після того як він дізнався від волхвів про народження Ісуса, названого ними царем юдейським (Матв., 2, 1 - 5 і 16). Вживається як визначення жорстокого поводження з дітьми, а також коли жартівливо говорять про строгі заходи, що застосовуються по відношенню до кого-небудь взагалі.

• 29 листопад 2012 3:32

Карфаген повинен бути зруйнований
Фраза, яку, як розповідає Плутарх, закінчував кожну свою промову в сенаті римський полководець і державний діяч Катон Старший (234 - 149 рр. До н. Е.), Непримиренний ворог Карфагена. Про це ж говорять Тит Лівії, Цицерон та ін. Вираз це стало вживатися як наполегливо повторюваний заклик до впертій боротьбі з ворогом або якою-небудь перешкодою. Часто цитується по-латині: «Carthaginem esse delendam».

Канути в Лету. літа
У грецькій міфології Лета - річка забуття в підземному царстві. Душі померлих, покуштувавши воду з Лети, забували про свого земного життя. "Канути в Лету" - бути забутим, безслідно зникнути.

Кассандра, віща Кассандра
У грецькій міфології Кассандра - дочка троянського царя Пріама. Кассандра отримала від Аполлона пророчий дар, але коли вона відкинула його любов, зробив так, що її віщуванням перестали вірити. Так, троянці не почули словами Кассандри, застерігає свого брата Паріса від викрадення Олени, останнє, як відомо, призвело до Троянської війни і загибелі Трої. Ім'я Кассандри стало прозивним ім'ям людини, застережливого про небезпеку, але якому не вірять.

карнавал
Карнавал - свято. Слово має відношення до Антестерії, великим весняних свят пробудження природи, котрі проходили в Афінах. Перші два дні Антестерії, "день відкривання бочок" і "день кухлів", присвячувалися Діонісу: статую бога виноробства провозили в човні на колесах. Від назви цього човна (лат. Carrus-navalis - "колісниця-корабель" і пішло слово "карнавал".

Старовинні приказки і різні крилаті вирази ми використовуємо в побуті кожен день, часом навіть не знаючи історії виникнення таких крилатих фраз. Значення багатьох цих фраз ми всі знаємо з дитинства і доречно користуємося цими виразами, вони прийшли до нас непомітно і усталилися в нашій культурі на століття. Звідки сталися ці вирази?

Але ж у кожної народної мудрості є своя історія, ніщо не з'являється з нізвідки. Що ж, це дуже цікаво буде і вам дізнатися звідки до нас прийшли ці крилаті фрази і вирази, прислів'я і приказки!

Звідки пішли вирази

добрий друг

«Залити за кадик» - досить давній вислів, означало воно в давнину дослівно «напитися», «випити багато спиртного». Утворився з тих пір фразеологізм «добрий друг» вживається донині і позначає він найближчого друга.

Гроші не пахнуть

Коріння цього виразу випливає шукати в Стародавньому Римі. Син римського імператора Веспасіана якось дорікнув батька в тому, що той ввів податок на громадські туалети. Веспасіан показав синові надійшли в скарбницю від цього податку гроші і запитав його, чи пахнуть гроші. Син понюхав і дав негативну відповідь.

перемивати кісточки

Вираз сталося ще з давніх часів. Деякі народи вірили, що покаялися проклятий грішник після своєї смерті виходить з могили і перетворюється в упиря або вампіра і губить всіх, хто попадається на його шляху. А для того, щоб зняти закляття, необхідно викопати останки мерця з могили і промити кістки небіжчика чистою водою. Зараз вираз «перемивати кісточки» позначає не що інше, як брудні плітки про людину, псевдоаналіз його характеру і поведінки.

Дихає на ладан

Християнський звичай вимагав, що мертвими біля смертю сповідували священики, а також причащали їх і кадили ладаном. Вираз закріпилося. Тепер про хворобливих людей або погано працюють пристрої і техніку кажуть: «дихає на ладан».

Грати на нервах

У давнину після того, як лікарі відкрили в організмі існування нервової тканини (нервів), по схожості зі струнами музичних інструментів назвали нервову тканину на латині словом струни: nervus. З того моменту і пішов вислів, що означає дратівливі дії - «грати на нервах».

вульгарність

Слово «вульгарність» споконвічно російське, коріння якого утворений від дієслова «пішли». Аж до XVII століття це слово вживалося в хорошому, благопристойному значення. Означало воно традиційне, звичне в повсякденному житті людей, тобто те, що відбувається за звичаєм і сталося, чи то пак, ПІШЛА здавна. Однак заскочили реформи російського царя Петра I з їх нововведеннями викривили це слово, воно втратило колишню повагу і стало означати: «некультурний, відсталий, простакуватий» і т.п.

авгієві стайні

Існує легенда, згідно з якою цар Авгий був завзятим конярів, в стайнях царя знаходилося 3000 коней. З якихось причин стайні ніхто не чистив цілі 30 років. Почистити ці стайні доручено було Гераклові. Він направив русло річки Алфеї в стайні, потоком води була вимита вся грязь з стаєнь. З тих пір цей вираз застосовується до забруднення чого-небудь до останньої межі.

покидьки

Залишки рідини, яка залишалася на дні разом з осадом раніше називали покидьками. За трактирам і шинках часто вештався всякий набрід, які допивали каламутні залишки алкоголю в стаканах за іншими відвідувачами, дуже скоро термін покидьки перейшов і на них.

Блакитна кров

Королівська родина, а також і дворянство Іспанії пишалися, що вони ведуть свою
родовід від вест-готів, на відміну від простого народу, і вони ніколи не змішувалися з маврами, які проникли в Іспанію з Африки. На блідій шкірі корінних іспанців чітко виділялися сині вени, саме тому вони гордо себе називали «блакитна кров». Цей вислів з часом стало позначати ознака аристократії і перейшло під багато народів, в тому числі, і в наш.

Дійти до ручки

На Русі пекли калачі обов'язково з ручкою, щоб було зручно носити калачі. Потім ручку відламувавали і в цілях гігієни викидали. Відламані ручки підбирали і їли вбогі, собаки. Вираз означає - збідніти Вкрай, опуститися, зубожіти.

Козел відпущення

Давньоєврейську обряд полягав в тому, що в день відпущення гріхів первосвященик покладав свої руки на голову козла, як би покладаючи на оного всі гріхи народу. Звідси і вираз «козел відпущення».

Гра не варта свічок

У старі часи, до винаходу електрики, картярі збиралися для гри вечорами при свічках. Інший раз зроблені ставки і виграш переможця були мізерно малі, настільки, що окупали навіть свічки, які горіли під час гри. Так і з'явився цей вираз.

Всипати по перше число

За старих часів в школі учнів пороли часто, іноді навіть без проступків з їх боку, просто для профілактики. Наставник міг проявити старанність у виховних роботах і діставалося учням часом дуже сильно. Таких учнів могли звільнити від порок, аж до першого числа наступного місяця.

Бити байдики

За старих часів чурки, відколені від поліна, називали байдики. Це і були заготовки для дерев'яного посуду. Для виготовлення дерев'яного посуду не потрібні були особливі вміння і зусилля. Це справа вважалася дуже легким. Ось з того часу і повелося - «бити байдики» (байдикувати).

Чи не миттям, так катанням

За старих часів жінки в селах після прання буквально «катали» білизна за допомогою спеціальної скалки. Таким чином, добре прокатане білизна виходило вичавленим, випрасуваний і, до того ж, чистим (навіть у випадках неякісної прання). У наш час ми говоримо «не києм, то палицею», що означає досягнення заповітної мети будь-яким способом.

Справу зроблено

За старих часів гінці, які доставляли адресатам пошту, зашивали під підкладку шапки чи капелюха дуже цінні важливі папери, або «справи», щоб таким чином приховати від чужих очей важливі документи і не привертати до себе увагу грабіжників. Звідси і відбувається популярне і донині вираз «справа в капелюсі».

Повернемось до наших баранів

У французькій комедії часів Середньовіччя багатий суконщик подав до суду на пастуха, який вкрав у нього овець. Під час засідання суду суконщик забув про пастуха і переключився на його адвоката, який, як виявилося, не сплатив йому за шість ліктів сукна. Суддя, бачачи що сукнороба занесло не в те русло, перервав його словами: «Повернемося до наших баранів». З того часу вираз стало крилатим.

Внести свою лепту

У Стародавній Греції була в обороті лепта (дрібна монета). В євангельській притчі бідна вдова пожертвувала дві останні лепти на будівництво храму. Звідси і вираз - «внести свою лепту».

верста коломенська

У XVII століття за розпорядженням який правив у той час царя Олексія Михайловича, був проведений завмер відстані між Москвою і літньою царською резиденцією в селі Коломенському, в результаті якого були встановлені дуже високі верстові стовпи. З тих самих пір повелося називати «верста коломенська» дуже високих і худих людей.

Гнатися за довгим рублем

У XIII столітті на Русі грошової і ваговій одиницею була гривня, яка ділилася на 4 частини ( «рубля»). Більш важкий, ніж інші, залишок злитка називали «довгим рублем». Вираз «гнатися за довгим рублем» означає легкий і хороший заробіток.

газетні качки

Бельгійський гуморист Корнеліссен опублікував в газеті замітку, про те, як один учений купив 20 качок, розрубав одну з них і згодував її іншим 19 качках. Трохи згодом він вчинив так само і з другої, третьої, четвертої, і т. Д. В результаті у нього залишилася одна-єдина качка, яка з'їла всіх своїх 19 подруг. Замітка була викладена з метою познущатися над легковір'ям читачів. З тих пір повелося називати брехливі новини не як інакше, як «газетні качки».

Відмивання грошей

Витоки вираження йдуть в Америку, в початок XX століття. Аль Капоне було важко витрачати здобуті нечесним шляхом гроші, адже він постійно був під пильною увагою спецслужб. Для того, щоб була можливість спокійно витрачати ці гроші і не попастися поліції, Капоне створив величезну мережу пралень, в яких були дуже низькі ціни. Тому поліції було складно відстежити реально кількість клієнтів, з'явилася можливість писати абсолютно будь-які доходи пралень. Звідси і пішло популярне зараз вираз «відмивати гроші». Кількість пралень з того часу залишилося величезним, ціни на їхні послуги низькі досі, тому в США прийнято білизна прати не вдома, а в пральнях.

сирота казанська

Як тільки Іван Грозний взяв Казань, вирішив прив'язати до себе місцеву аристократію. Для цього він нагороджував добровільно приходили до нього високопоставлених осіб Казані. Багато з татар, бажаючи отримати хороші багаті подарунки, вдавали важко постраждалими від війни.

Шиворіт-навиворіт

Звідки ж взялася ця популярний вислів, яке застосовується, коли людина щось неправильно одягнув або зробив? За часів правління царя Івана Грозного на Русі розшитий комір був знаком гідності того чи іншого вельможі, а називався цей комір «комір». Якщо такий гідний боярин або вельможа чим-небудь розгніває царя або піддавався царської опалі, його за звичаєм спиною вперед садили на худу шкапу, вивернувши попередньо одяг навиворіт. З тих самих пір і закріпилася вираз «шкереберть», що означало «навпаки, неправильно».

З-під палиці

Вираз «з-під палки» бере своє коріння з циркових номерів, в яких дресирувальники змушують тварин стрибати через палицю. Даний фразеологічний зворот вживається з XIX століття. Означає він, що людину змушують працювати, примушують до якого-небудь дії або поведінки, чого робити він насправді не хоче. Даний фразеологічний образ пов'язаний з протиставленням «воля - неволя». Дана метафора уподібнює людини тварині або рабові, який змушений щось робити або працювати під страхом фізичного покарання.

О першій годині по чайній ложці

Цей крилатий вислів з'явилося ще в досить далекі для нас часи завдяки аптекарям. Аптекарі в ті непрості часи самі складали мікстури, лікувальні мазі і настої від багатьох хворобах. За існуючим з тих часів правилами на кожній пляшці лікувальної суміші повинна бути інструкція (рецепт) щодо застосування цих ліків. Тоді ще вимірювали не в краплях, як в основному зараз, а в чайних ложках. Наприклад, 1 чайна ложка на склянку води. Такі ліки в ті часи потрібно було приймати строго по годинах, а тривало лікування зазвичай досить довго. Звідси і значення даного крилатого вислову. Зараз вираз «в годину по чайній ложці» означає тривалий і повільний процес будь-якого дії з часовими проміжками, в дуже незначній масштабі.

Потрапити в халепу

Потрапити в халепу - означає опинитися в незручному становищі. Халепу - древній середньовічний спеціальний канатний верстат для плетіння канатів і крутіння мотузок. Він мав досить складну конструкцію і настільки сильно скручував пасма, що потрапляння в його механізм одягу, волосся або бороди могло навіть коштувати людині життя. Цей вираз спочатку мало навіть колись конкретний зміст, дослівно - «ненавмисно потрапити в закручені мотузки».

Зазвичай цей вислів має на увазі собою зніяковів, зганьбитися, потрапити в неприємну ситуацію, зганьбитися в якомусь роді, сісти в калюжу, облажаться як кажуть в наші дні, вдарити обличчям в бруд.

Халява і на халяву

Звідки походить слово «халява»?

Халявою нашими предками називалося халяву чобота. Зазвичай нижня частина чобота (головка) зношувалися набагато швидше, ніж халяву халява. Тому для економії підприємливі «холодні шевці» пришивали до халяві нову головку. Такі оновлені можна сказати чоботи - пришиті «на халяву» - були набагато дешевше їх нових побратимів.

Зарубати на носі

Вираз «зарубати на носі» прийшло до нас з глибокої давнини. Раніше у наших предків термін «ніс» означав дощечки для записів, які використовувалися в якості старовинних блокнотів - на них робили всілякі замітки або правильніше буде тут навіть сказати зарубки на пам'ять. Ось з тих часів і з'явився вираз «зарубати на носі». Якщо брали в борг гроші, то на таких дощечках писали борг і віддавали його кредитору в якості боргових зобов'язань. І якщо борг не був повернений, кредитор «залишався з носом», тобто з простою дощечкою замість позичених грошей.

Принц на білому коні

Вираз сучасних принцес про очікування «принца на білому коні» виникло в середньовічній Європі. У той час на красивих білих конях в честь особливих свят виїжджали королівські особи, на конях цієї ж масті брали участь в турнірах самі високопочітаемие лицарі. Ось з того часу і пішов вислів про принців на білих конях, адже ставний білий кінь вважався символом величі, а також краси та слави.

За тридев'ять земель

Де ж це знаходиться? У давньослов'янських казках цей вислів відстані «за тридев'ять земель» зустрічається дуже часто. Чи означає воно, що знаходиться об'єкт ну дуже далеко. Коріння вираження йдуть за часів Київської Русі. Тоді існувала десятеричная і девятерічня системи обчислення. Так ось по девятерічня системі, в основі якої була цифра 9, максимальна шкала для стандартів казки, що збільшує все в трикратному розмірі, була взята цифра тридев'ять, тобто три рази по дев'ять. Звідси і пішло це вираз ...

Іду на ви

Що означає вираз «іду на ви»? Відомо цей вислів з часів Київської Русі. Великий князь і Світлий воїн Святослав перед військовим походом завжди посилав у ворожі землі звістка-попередження «Іду на ви!», Що означало наступ, атаку - йду на вас. За часів Київської Русі на «ви» наші предки називали саме ворогів, а не для вшанування малознайомих і людей старших за віком.

Попередити ворога про напад було справою честі. У кодекс військової честі, в стародавні традиції Слов'яно-Аріїв також входив заборона стріляти або нападати зі зброєю на беззбройного або ж не рівного за силою супротивника. Кодексу військової честі строго дотримувалися поважають себе і своїх предків, в тому числі і великий князь Святослав.

За душею нічого немає

У давнину наші предки вважали, що душа людини знаходиться в ямочки на шиї між ключицями.
У цьому ж місці на грудях за звичаєм зберігали гроші. Тому про вбогу людину говорили і говорять також і зараз, що у нього «за душею нічого немає».

Шито білими нитками

Даний фразеологізм походить від кравецьких коренів. Щоб бачити при сточуванні як зшити деталі, спочатку їх наспіх зшивають білими нитками, так би мовити, чорновий або пробний варіант, щоб потім вже акуратно зшити всі деталі. Звідси і зміст виразу: наспіх зібране справу або робота, чи то пак «на чорнову», може мати на увазі недбалість і обман у справі. Часто застосовується в юридичних народних термінах, коли слідчий працює над справою.

Сім п'ядей во лбу

До речі, цей вислів говорить не про дуже високий інтелект людини, як у нас заведено вважати. Цей вислів про вік. Так Так. П'ядь - це давня російська міра довжини, яка дорівнює в перерахунку на сантиметри (міжнародну одиницю вимірювання довжини) 17,78 см. 7 п'ядей во лбу - це зростання людини, дорівнює він 124 см, зазвичай до цієї позначки діти виростали до 7 років. У цей час дітям давали імена і починали навчати (хлопчиків - чоловічому ремеслу, дівчаток - жіночому). До цього віку дітей зазвичай не розрізняли за статевою ознакою і носили вони однакові одягу. До речі, до 7 років у них зазвичай і не було імен, називали просто - чадо.

У пошуках Ельдорадо

Ельдорадо (в перекладі з іспанської мови El Dorado означає «золотий») - це міфічна країна в Південній Америки, яка багата золотом і дорогоцінним камінням. Її шукали конкістадори XVI століття. У переносному сенсі «ельдорадо» часто називають те місце, де можна швидко збагатитися.

Карачун прийшов

Є такі народні вирази, які не всім можуть бути зрозумілі: «Карачун прийшов», «Карачун схопив». Значення: хтось, хто-небудь раптово помер, помер або загинув ... Карачун (або Чорнобог) в древньої слов'янської міфології язичницьких часів - підземний бог смерті і морозів, до того ж він зовсім добрий дух, а навпаки - злий. До речі, його вшанування припадає на день зимового сонцестояння (21-22 грудня).

Про мертвих або добре або нічого

Мається на увазі, що про мертвих говорять або добре, або взагалі ніяк. Цей вираз дійшло в досить серйозному видозміненому вигляді до наших днів з глибини століть. У давнину цей вислів звучало так: «Про мертвих або добре, або нічого, крім правди». Це досить відомий вислів давньогрецького політика і поета Хілона з Спарти (VI ст. До н. Е.), А розповідає про нього історик Діоген Лаертський (III в. Н. Е.) В його творі «Життя, вчення і думки прославлених філософів» . Таким чином обрізане вираз згодом втратило своє первинне значення і сприймається тепер зовсім по-іншому.

Доводити до сказу

Часто можна в розмовній мові почути, як хтось доводить когось до сказу. Значення виразу: розгарячити до сильних емоцій, приводити кого-небудь в стан крайнього роздратування або навіть повної втрати самовладання. Звідки і як стався цей мовний зворот? Все просто. При поступовому нагріванні металу він стає червоним, а ось при його подальшому нагріванні до дуже високої температури метал стає білим. Загострити, тобто, розігріти. Каління по суті - це дуже сильне нагрівання, звідси і вираз.

Всі дороги ведуть до Риму

За часів Римської Імперії (27 рік до нашої ери - 476 рік нашої ери) Рим намагався розширити свої території шляхом військових завоювань. Активно будувалися міста, мости, дороги для кращого взаємозв'язку між провінціями імперії та столицею (для збору податей, приїзду кур'єрів і послів, швидкого приходу легіонів для придушення бунтів). Римляни були першими, хто будував дороги і природно будівництво велося з Риму, зі столиці Імперії. Сучасні вчені говорять, що основні траси побудовані саме на стародавніх старовинних римських дорогах, яким вже тисячі років.

Жінка бальзаківського віку

Скільки років жінкам бальзаківського віку? Оноре де Бальзак, відомий французький письменник XIX століття написав роман «Тридцятирічна жінка», який став досить популярний. Тому «бальзаківський вік», «бальзаковская жінка» або «бальзаковская героїня» - це жінка 30-40 років, яка вже пізнала життєву мудрість і життєвий досвід. До речі, роман дуже цікавий, як і інші романи Оноре де Бальзака.

Ахіллесова п'ята

Міфологія Стародавньої Греції розповідає нам про легендарного і найбільшому герої Ахиллесе, сина морської богині Фетіди і простого смертного Пелея. Для того, щоб Ахіллес став невразливим і сильним, як боги, мати занурила його у водах священної річки Стікс, але так як тримати сина вона за п'яту, щоб не впустити, саме ця частина тіла і залишилася вразливою у Ахіллеса. Троянець Паріс догодив Ахіллесу в п'яту стрілою, чому герой загинув ...

Сучасна анатомія іменує сухожилля над кісткою у людини «ахіллесовим». Саме ж вираз «ахіллесова п'ята» з давніх-давен позначає слабке і вразливе місце людини.

Розставити всі крапки над І

Звідки взялося це досить популярний вислів? Напевно, з Середньовіччя, від переписувачів книг в ті часи.

Приблизно в XI столітті в текстах західноєвропейських манускриптів з'являється точка над буквою і (до цього буква писалася без крапки). При злитому написанні букв в словах курсивом (без відриву букв друг від друга) риска могла загубитися серед інших букв і текст ставав трудночітабельним. Для того, щоб чіткіше позначити цю букву і полегшити читання текстів і була введена точка над буквою і. А точки ставили вже після того, як текст на сторінці вже був написаний. Зараз вираз означає: внести ясність, довести справу до кінця.

До речі, ця приказка має продовження і повністю звучить так «Розставити всі крапки над і і перекреслити t». Але ось друга частина у нас не прижилася.

танталові муки

Що означає вираз «Відчувати танталові муки»? Тантал - згідно давньогрецької міфології цар Сипила у Фрігії, який за образу, завдану богам, був скинутий до Аїду в підземне царство. Там Тантал відчував нестерпні муки голоду і спраги. Найцікавіше в тому, що при цьому він стояв у воді по саме горло, а біля нього росли на деревах прекрасні плоди і гілки з плодами були зовсім поряд - потрібно було тільки дотягнутися. Однак, як тільки Тантал намагався зірвати плід або попити води, гілка відхилялася від нього в сторону, а вода витікала. Танталові муки означають неможливість отримати бажане, яке знаходиться зовсім поруч.

патова ситуація

Пат - це особливе становище в шахах, при якому сторона з правом виконання ходу не може ним скористатися, король при цьому під шахом не виявляється. У підсумку - нічия. Вираз «патова ситуація» може цілком означати неможливість будь-яких дій з обох сторін, можливо навіть в деякому роді означати безвихідність ситуації.

положення Цугцванг

Цей вислів бере свій початок з настільних ігор в шахи або шашки. Буквально термін Zugzwang в перекладі з німецької мови означає «примус до ходу». За фактом воно означало положення, при якому будь-який хід гравця в будь-якому випадку веде тільки до погіршення позиції в грі. Поступово вираз безнадійної ситуації в грі стало використовуватися в різних настільних і азартних іграх і навіть в побуті. У побуті вираз означає, що будь-яка дія ситуацію тільки погіршить, втім, як і бездіяльність теж.