Яке стояння Ігоря Бакая по форбс. Бакай, ігор михайлович. Сім'я і зв'язку

Ігор Особливий Чомусь нестерпно сумно думати, що я більше ніде, крім як уві сні, не побачу обличчя Ігоря Соріна; і ніколи. І справа навіть не в тому, що він зараз був би в самій силі, фонтанував б, закликаючи Музу-капризулі його обслужити, при цьому анітрохи не паникуя; йому

Ігор і Юля ЛЕНА МІХАЙЛОВСЬКА, 22 роки: - Взагалі-то я вже й не ображаюся на "Юлю". Вона, звичайно, не зовсім я. Я не така дурна. Але взагалі я до неї добре ставлюся. Мені в ній що подобається - ось ця здатність стрибати без грошей. Грошей немає, а вона стрибає. "У молодих все вітер в

Ігор Плотницкий Голова Ради міністрів ЛНР Ігор Венедиктович Плотницкий народився 26 червня 1964 року в Ворошиловграді (нині - Луганськ). У 1985 році закінчив Пензенское вище артилерійське інженерне училище імені Головного маршала артилерії Н. Н. Воронова, в 2008 році -

Ігор Стрєлков Один з лідерів Донецької Народної Республіки Ігор Іванович Стрєлков (також відомий як Ігор Всеволодович Гиркин) народився і виріс в Москві (РФ) в сім'ї військових. У 1993 році закінчив Московський державний історико-архівний інститут, однак професії

Наталя Бакай курсує між курортами і розміщує фотографії в соцмережі.

Дружина чиновника-втікача зразка 2004 року Ігоря Бакая Наталя не приховує розкішного життя, якої родина колишнього керівника Держуправління справами і екс-глави "Нафтогазу" живе в престижному Підмосков'ї. Жінка, яка в Україні намагалася робити співочу кар'єру, зараз про піснях не згадує.

Її сторінка в соцмережі рясніє фотографіями з курортами, розкішними літаками і російськими зірками. Наталя любить вітати знаменитостей з днями народження, викладаючи спільні дружні фото. Так Бакай, зокрема, привітала 18 червня російського шоумена Максима Галкіна, виклавши фото з ним і Миколою Басковим. Правда, на самому святкуванні, яке проходило в Юрмалі, Наталії не було. Поздоровлення вона прислала з Дубая, де, судячи з публікацій, знаходиться вже більше місяця.

У Дубаї ж патріотка Росії святкувала і День Росії - з триколором в руках і в одязі відповідних кольорів. Перед тривалою поїздкою в ОАЕ сім'я Бакай літала в Сочі "розговлятися".

Ігор Бакай після відставки звинувачувався в перевищенні влади і зловживанні службовим становищем, він з родиною втік до Росії в кінці 2004 року, де отримав громадянство в 2005 році. Його навіть подавали в міжнародний розшук.

Зокрема Бакай підозрювався в участі у незаконному продажі майнових комплексів "Готель" Дніпро "," Готель "Україна", а також нерухомості Національного комплексу "Експоцентр України". Крім того, "завгоспа Кучми" та інших посадових осіб ДУС підозрювали в тому, що вони безоплатно використовували авіаційну техніку авіапідприємства "Україна", підлеглого Державному управлінню справами - протягом 2003-2004 рр. за розпорядженням посадових осіб ДУС було незаконно виконано 68 комерційних рейсів на літаках і вертольотах державного авіапідприємства на суму понад 1 млн. грн. Були й менш серйозні звинувачення, як наприклад, в тому, що в 2003-2004 рр. Бакай видав розпорядження про виділення квартир своїм заступникам з перевищенням житлових норм.

Однак, з приходом до влади Януковича, всі справи проти Бакая були закриті Печерським судом. 14 квітня 2010 року Апеляційний суд Києва визнав законність закриття всіх справ. Всі рахунки і майно самого Бакая, його дружини і тестя були розблоковані. У Росії Бакай займається бізнесом "за кількома напрямками". Причому, як з'ясовували журналісти, поки в Україні тривали слідчі дії щодо нього, операції проводилися через його дружину.

Колишній глава НАК «Нафтогаз України» (з квітня 1998 року по квітень 2000-го) і Державного управління справами України (з жовтня 2003 року по грудень 2004-го)

Дата та місце народження.Народився 17 листопада 1963 року в місті Рівному (Українська РСР), в родині Михайла Васильовича (1942 р.н.) і Устини Артемівни (1 944 р.н.).

Освіта вища.Після закінчення восьмирічної школи і в 1982 році - Березнівського лісового технікуму (спеціальність: «Технік лісового господарства»), в 1997-му закінчив Академію праці і соціальних відносин (факультет правознавства).

Кар'єра.У 1982-1984 роках відслужив у Радянській армії.

Демобілізувавшись з СА, в 1984 році зайняв посаду начальника бази підготовки ФК команди СКА «Карпати» (Прикарпатський військовий округ, м.Львів).

У 1989-му завербувавшись на лісорозробки в Якутію, по 1991 рік працював на посадах бригадира і майстра дільниці.

З 1991 по 1992 рік працював головою львівського кооперативу «Козацькі страви».

Переїхавши до Києва, в 1992-1994 роках був президентом компанії «Велес».

З 1994 по 1995 рік керував корпорацією «Республіка».

У 1995-1996 роках очолював координаційну раду ЗАТ «Інтергаз».

Політичні амбіції.На парламентських виборах 1996 року балотувався по Бориспільському виборчому округу № 208 Київської області і став народним депутатом України II скликання. Був членом депутатської групи «Конституційний центр», входив до складу парламентського Комітету з питань екологічної політики.

З 1997 по 1998 рік працював першим заступником голови Держкомітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України.

У квітні 1997 року - січні 2000-го був позаштатним радником Президента України Леоніда Кучми.

На вибори Верховної Ради-1998 пішов разом з Партією національно-економічного розвитку України (№ 5 виборчого списку) і знову отримав мандат народного депутата України III скликання (балотувався по виборчому округу № 97 м.Києва), але зняв свою кандидатуру.

З квітня 1998 р по квітень 2000-го очолював правління НАК «Нафтогаз України».

У березні 2000 року через виснажливої ​​внутрішньої війни з Юлією Тимошенко І. Бакай подав у відставку, але незабаром знову з'явився в політичному полі зору - після тріумфальної перемоги в червні того ж року на довиборах до парламенту по виборчому округу № 64 Житомирської області. З вересня 2000 року по квітень 2001 го був членом групи «Відродження регіонів», з квітня 2001-го - в складі фракції партії «Демократичний Союз» (в рядах політсили складався з 1999-го).

У квітні 2002 року балотувався в народні депутати України по виборчому округу № 153 Рівненської області.

З липня до жовтня 2003 року керував Державним комітетом України по водному господарству.

З жовтня 2003 року по грудень 2004-го обіймав посаду голови Державного управління справами України (ДУСя). Ця структура забезпечувала діяльність Президента України, парламенту, Кабміну та інших органів влади, під її управлінням перебувають десятки держпідприємств і організацій.

Скандали.Під кінець президентської кампанії 2004 року І. Бакай покинув межі України, вже в березні 2005-го обзавівшись паспортом громадянина РФ.

Поспішного від'їзду сприяло підозра в причетності до скоєння низки тяжких економічних злочинів, скоєних ним на посаді глави ДУСі. Весною 2005 року українськими правоохоронцями ставилося І. Бакаю перевищення і зловживання службовими повноваженнями, незаконне відчуження держмайна: готелів «Дніпро» і «Україна», нерухомості Національного комплексу «Експоцентр України» в м.Києві, декількох здравниць в Криму. Як встановила перевірка Контрольно-ревізійного управління в 2005-му, більше 800 млн. Грн. було незаконно витрачено Держуправлінням справами і його центральним апаратом.

Як заявив в 2006 році екс-глава «Нафтогазу України» телеканалу «Інтер», напередодні виборів Президента-2004 його запросили на роботу в Москву. «Я пішов до Леоніда Даниловича Кучми, кажу: Леоніде Даниловичу, так і так, я дев'ять років вам відслужив, відпрацював, прошу мене відпустити в Росію, тому що мене запрошують на роботу. Надав йому заяву, і 20 грудня (2004 року. - Ред.) Він мені підписав заяву », - сказав І. Бакай. За його словами, він отримав посаду в офіційних структурах РФ.

Український чиновник довго значився у розшуку Інтерполу, тому не міг виїжджати за межі Росії з побоювань арешту. Але в 2006 і 2007 роках українські суди двох інстанцій позбавили «завгоспа Кучми» від кримінального переслідування.

У листопаді 2008-го, за інформацією газети «Дело», колегія суддів палати кримінальних справ Верховного Суду України визнала закриття кримінальних справ стосовно І. Бакая незаконним.

Вільно володіє англійською мовою.

Нагороди та регалії.У листопаді 2003 року нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України.

Сім'я.Політик тричі одружений. У 2000 році зареєстрував шлюб з нинішньою дружиною - Наталею Бакай (Козицький) - починаючої поп-співачкою початку 2000-х, через термінового виїзду з країни прервавшей кар'єру. У І. Бакая є троє дітей від перших двох шлюбів: дочка Марина (1985 р.н.) і два сина - Павло (1986 р.н.) і 1998 р.н., та двоє від останнього шлюбу - дочки Анна-Марія і Марія-Антуанетта.

Хобі.І. Бакай на дозвіллі захоплюється полюванням. Ще одним захопленням політика є модельний бізнес - організація конкурсів краси.

Ігор Бакай - ім'я загальне для українців. Перша людина, яка розплатився за газ для України продуктами, завгосп Леоніда Кучми, заклятий ворог Юлії Тимошенко, творець НАК «Нафтогаз України» і батько скандальної ДУСі (Державного управління справами).

Це один з багатіїв України, який прославився своїми величезними заповідниками, розкішними палацами (і не снилося), нерухомістю за кордоном, а також грандіозними фестивалями, які він організовував для своїх друзів.

Історія від SKELET-infoпро те, як людина з рівнем інтелекту випускника лісотехнічного технікуму за кілька місяців став мультимільйонером.

Недовго музика грала

31 жовтня в Москві затримали екс-керівника Державного управління справами і колишнього главу «Нафтогазу» при президенті Леоніді Кучмі Ігоря Бакая разом з його бухгалтером і помічником Костянтином. Через кілька годин підлеглих відпустили, а Бакай залишився в слідчому ізоляторі.

Ті, хто не знають історію зльоту Ігоря Бакая, побачать в арешті «російський слід» і замовну політичну репресію. Але, по-перше, український бізнесмен вже років 13 живе з паспортом громадянина РФ, а то, що з ним сталося в Росії - логічне продовження того, чого не зробила Україна свого часу. Екс-чиновника підозрюють в шахрайстві в особливо великому розмірі, нібито, він заволодів грошима своїх партнерів по бізнесу. Бакай уклав від імені комерційної організації договір позики з гірничо-металургійним холдингом на суму понад 630 млн рублів. Гроші йому перевели на рахунок, але, коли закінчився термін кредиту, бізнесмен відмовився повертати суму.

У прокуратурі лежить 10 заяв від ошуканих приватних осіб, серед них - від російського мільярдера Алішера Усманова, якого вважають наближеним до прем'єра Росії Дмитра Медведєва. Він дав в борг Бакаю 9 млн доларів, а той не повернув. Також відомо, що український бізнесмен разом зі спільниками від імені ТОВ Індустріальна група «Російський ведмідь» викрали 12 мільйонів доларів у компанії Усманова Metalloinvest Limited.

Московський суд заарештував українського бізнесмена до 12 листопада. Йому світить до 10 років ув'язнення. Поки Бакай сидить в СІЗО, ми згадуємо його «трудовий шлях».

перспективний лісоруб

Ігор Михайлович Бакай народився 17 листопада 1963 року в Рівному. Його мати - Устина Артемівна, батько - Михайло Васильович, працював водієм. Про дитинство майбутнього мільйонера відомо мало. SKELET-info вдалося дізнатися, що сім'я жила бідно. Нелегко було прогодувати трьох дітей, а ще у Бакая-старшого було шестеро братів і сестер, яким він допомагав.

Майбутній мультимільйонер закінчив всього 8 класів середньої школи. Історія замовчує чому - чи то граніт науки був сильно твердий, то є потреба змусила.

У 1978 році він вступив в Березнівський лісовий технікум на корисну, а головне потрібну спеціальність - «майстер лісу, технік лісового господарства». До речі, цей диплом в майбутньому стане приводом для жартів над олігархом. Здобувши середню освіту, Бакай пішов віддавати борг Батьківщині. Після дембеля він осів у Львові на незапорошеною, але дуже прибутковою посади - начальник бази підготовки футбольної команди СК «Карпати» Прикарпатського військового округу. В одному зі своїх інтерв'ю Бакай розповів, що тоді його робота полягала в прибиранні території, миття вікон та футбольних м'ячів, стрижці газону, підготовки лазні для футболістів, приготуванні їжі. Більш того, за його словами, він навіть не отримував зарплату, так як ніс службу. Тут вже Ігор Михайлович явно прибідняється. Період його діяльності співпав з активною розпродажем гравців клубу. Заповзятливий начальник практично заснував в країні футбольний трансфер. В результаті кращі гравці були продані, а команда залишилася ні з чим. Багатшими від цього став лише молодий начальник бази.

У 1989 році, згідно з офіційною біографією, Бакай кидає все і, одержимий ідеєю побудови БАМу, їде до Якутії.

Можна припустити, що радянський романтизм навряд чи був притаманний Ігорю Михайловичу. Швидше за все, він вчасно зорієнтувався, де можна добре зрубати бабла. На Півночі «Павка Корчагін» (або все-таки громадянин Корейко) зайнявся лісозаготівлями. Він сколотив невелику бригаду з 9 чоловік і незабаром доріс до майстра ділянки. До речі, бригада Бакая була непитуща, тому вони займалися ще одним вигідним бізнесом - продажем горілки. Тоді спиртне видавали по талонах, продуманий бригадир скуповував його, а продавав втридорога іншим робітникам.

Якщо вірити написаному вище, то Ігор Михайлович «нарубав» грошей в тайзі на ліс і горілці. Але, виявляється, це міф, придуманий біографами Бакая заради красного слівця. За інформацією SKELET-info, Майбутній олігарх починав з раків. Ті, які ідеально підходять під пиво.

Справа була в Білорусії в 1989 році. Ігор Бакай засвітився в кримінальній справі. Його, як заступника голови з комерційних питань та підсобним виробництвам колгоспу «Зоря» Малоритського району Брестської області, звинуватили в зловживанні службовим становищем, систематичної розтраті і прісвоенііденежних сум у великих розмірах.

Починалося все з дрібних масштабів. Навесні 1989 року юний підприємець скупив у трьох незнайомців на ринку 91 кг раків за ціною 3 рубля на суму 273 рубля. Товар він продав ресторану «Львів» за ціною 7 рублів за кг. Складно уявити, як майбутній мультимільйонер переправляв раків до рідного Львова, але великий навар очевидний. Далі - більше: Бакай влаштувався працювати в білоруський колгосп «Зоря», який спеціалізувався на виведенні раків. Це дозволило йому взятися за торгівлю з великим розмахом. Він в обхід договорів постачав ресторану «Львів» раків за завищеною ціною, при цьому підроблюючи накладні. Пізніше за готівку Бакай реалізовував товар в інші львівські ресторани та столові. За матеріалами порушеної кримінальної справи, заступник голови за півроку роботи штовхнув «наліво» 3441 кг раків. Уявіть, майже три з половиною тонни! До речі, відзначимо, що Ігор Михайлович справжній патріот. Адже раків він збував не куди-небудь, допустимо, до Мінська або Москви, а на Батьківщину!

Знову-таки, виходячи з матеріалів справи, «навар» Бакая склав 9,5 тисяч рублів. Саме в таку суму прокуратура оцінила збитки колгоспу. Звичайно, ця сума і поруч не стояла з тієї, яку Ігор Михайлович запрацює через якихось 5 років на угоді щодо постачання туркменського газу в Україну. Але це ще не все. Заступник голови колгоспу примудрився нагрітися на ремонті будинку, який йому люб'язно виділили. В результаті він витратив понад відпущеного ліміту 3906 рублів. Також колгосп розплачувався за цеглу, замовлений Бакаєм на будівництво нового будинку.

І ще один цікавий факт. Про те, що Ігор Михайлович любить гульнути на широку ногу, було відомо давно. Працюючи в «Зорі», він з розмахом накривав «галявини» для іноземців. Наприклад, на частування канадській фірмі, якій колгосп поставляв горезвісних раків, Бакай витратив 1000 рублів.

На початку 90-х на гостинній білоруській землі запахло смаженим. Влада помітили великі махінації заступник голови колгоспу. Але наш герой зумів сховатися - він повернувся в Україну. Скоро Радянський Союз розвалився, почалася гіперінфляція, і суми збитків, завданих майбутнім олігархом колгоспу, стали просто смішними. Однак кримінальну справу проти Ігоря Михайловича було відкритим ще до 1993 року.

Повернувся з «Якутії» (Білорусії) до Львова Ігор Бакай випадково. У 1991 році він приїхав віддавати дружині зароблені гроші. В цей час набирав обертів закон Михайла Горбачова про кооперативах, рідні вмовили Ігоря Михайловича залишитися і вкласти кошти в свій бізнес. Так він відкрив кооператив «Козацькі страви», який включав в свою мережу не тільки кафе, але і м'ясопереробний цех.

Через рік новоспечений бізнесмен перебрався до Києва і очолив компанію «Велес», а також затвердив ЗАТ «Бакай», ТОВ «Бакай», фірму «Арбат». Всі вони в майбутньому увійшли в скандально відому корпорацію «Республіка». У 1993 році, на зорі існування, «Республіка» займалася продажем продуктів харчування. Але вже через пару років вона перетворилася на монополіста, який торгував металом і газом. Так «харчової барон» Бакай став «нафтовим королем». До речі, свій борг - 9,5 тисячі рублів він повернув колгоспу «Зоря» і тоді справу закрили.

О, велика «Республіка»

Він стає партнером Бакая і об'єднує з «Республікою» своє підприємство - «Інкопмарк» .За обома бізнесменами стояли тодішні кримінальні «авторитети» Києва Володимир Кисіль (Дід), Віктор Рибалко (Рибка), (людини Семена Могилевича). Всього співзасновників корпорації було вісім. Їх склад постійно змінювався, але лише Бакай значився «на постійній основі».

Спочатку корпорація займалася поставками українських продовольчих товарів за кордон. За даними SKELET-info, «Республіка» торгувала діамантами. Відомий випадок, коли структура купила у банку «Альянс» партію дорогоцінного каміння за 30 млрд карбованців. Закупівля проводилася за старими цінами, фактично за безцінь, без врахування гіперінфляції. Діаманти продали в дружній Узбекистан за 110 млрд карбованців. Бакай наварили на угоді більш ніж в 300%. Цю операцію фінансував розорений банк «Україна», а протекцію надавав колишній прем'єра Віталій Масол.

SKELET-infoдізнався, що продавши діаманти, Ігор Бакай захопився модельним бізнесом. Він брав участь в організації перших конкурсів краси в Україні. Тоді у нього з'явилися перші розкішні авто з охороною - він роз'їжджав на «Мерседесі-600» ( «кабані» - в народі).

Все змінилося в 1994 році, коли Ігор Михайлович вийшов на туркменський ринок. Там якраз бушував продовольча криза, але у туркменської сторони грошей на закупівлю товарів не було. Вдало збіглося, що Україна перебувала ще в глибшій кризі і заборгувала Туркменістану нечувані гроші за поставлений газ. Тоді Ігор Михайлович запропонував обмінювати продовольство на газ. Це геніальна сміху, рівній яких немає. Побудувати таке співробітництв міг чи то геній, то чи виходець з лісового технікуму. Наведемо приклад: корпорація поставили в Туркменістан майже 1 млн пар калош в розрахунок за спожитий газ. Для туркменів це був цінний і дефіцитний товар.

Своєю пропозицією Бакай розрахувався з боргом 1993 року під туркменський газ. А це на хвилиночку 671,9 млн доларів. На торгово-посередницьку діяльність було навіть постанову Кабміну, яка зробила Ігоря Михайловича першим в країні бізнесменом, хто розплатиться за газ бартером. При цьому статутний фонд корпорації - 50 млн карбованців; за офіційним курсом долара в 94-му році - 4 тисячі доларів. Явно непорівнянні суми. Забігаючи наперед, відзначимо, що саме ця різниця дозволила «Республіці» уникнути витребування гарантії на погашення боргу. Але про це пізніше. Зараз відповідь на головне питання - хто ж дав корпорації можливість вийти в монополісти?

Ігор Бакай. «Батько» газової корупції. ЧАСТИНА 1оновлено: Листопад 13, 2017 автором: creator