ЄДІ. Хімія. Повний курс А, В, С. Самостійна підготовка до ЄДІ. Лідін Р.А. Підготовка до еге з хімії з нуля Короткий курс хімії для підготовки до еге

М.: 2013. – 352 с.

Навчальний посібник містить матеріал для підготовки до здавання ЄДІ з хімії. Представлено 43 теми програми ЄДІ, завдання до яких відповідають базовому (28), підвищеному (10) та високому (5) рівням складності. Вся теорія структурована відповідно до тем і питань змісту контрольних вимірювальних матеріалів. Кожна тема містить теоретичні положення, питання та вправи, тести всіх видів (з вибором однієї відповіді, встановлення відповідності, з множинним вибором або відповіддю у вигляді числа), завдання з розгорнутою відповіддю. Адресовано вчителям та учням старших класів повної середньої школи, а також абітурієнтам вишів, викладачам та слухачам хімічних факультетів (шкіл) довузівської підготовки.

Формат: pdf

Розмір: 3,5 Мб

Дивитись, скачати: yandex.disk

ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА 7
1. Теоретичні розділи хімії
1.1. Сучасні уявлення про будову атома 8
1.2. Періодичний закон та Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва 17
1.2.1. Закономірності зміни хімічних властивостей елементів та їх сполук за періодами та групами 17
1.2.2-1.2.3. Загальна характеристика металів головних підгруп I-III груп та перехідних елементів (мідь, цинк, хром, залізо) за їх становищем у Періодичній системі та особливостям будови їх атомів 23
1.2.4. Загальна характеристика неметалів головних підгруп IV-VII груп за їх становищем у Періодичній системі та особливостям будови їх атомів 29
1.3. Хімічний зв'язок та будова речовини 43
1.3.1. Ковалентний зв'язок, його різновиди та механізми освіти. Полярність та енергія ковалентного зв'язку. Іонний зв'язок. Металевий зв'язок. Водневий зв'язок 43
1.3.2. Електронегативність та ступінь окислення хімічних елементів. Валентність атомів 51
1.3.3. Речовини молекулярної та немолекулярної будови. Тип кристалічних ґрат. Залежність властивостей речовин від їх складу та будови 57
1.4. Хімічна реакція 66
1.4.1-1.4.2. Класифікація реакцій у неорганічній та органічній хімії. Тепловий ефект реакції. Термохімічні рівняння 66
1.4.3. Швидкість реакції, її залежність від різних факторів 78
1.4.4. Оборотні та незворотні реакції. Хімічна рівновага. Усунення рівноваги під дією різних факторів 85
1.4.5. Дисоціація електролітів у водних розчинах. Сильні та слабкі електроліти 95
1.4.6. Реакція іонного обміну 106
1.4.7. Гідроліз солей. Середовище водних розчинів: кислотна, нейтральна, лужна 112
1.4.8. Окисно-відновні реакції. Корозія металів та способи захисту від неї 125
1.4.9. Електроліз розплавів та розчинів (солей, лугів, кислот) 141
2. Неорганічна хімія
2.1. Класифікація неорганічних речовин. Номенклатура неорганічних речовин (тривіальна та міжнародна) 146
2.2. Характерні хімічні властивості простих речовин - металів: лужних, лужноземельних, алюмінію, перехідних металів - міді, цинку, хрому, заліза 166
2.3. Характерні хімічні властивості простих речовин - неметалів: водню, галогенів, кисню, сірки, азоту, фосфору, вуглецю, кремнію 172
2.4. Характерні хімічні властивості оксидів: основних, амфотерних, кислотних 184
2.5-2.6. Характерні хімічні властивості основ, амфотерних гідроксидів та кислот 188
2.7. Характерні хімічні властивості солей: середніх, кислих, основних, комплексних (на прикладі сполук алюмінію та цинку) 194
2.8. Взаємозв'язок різних класів неорганічних речовин 197
3. Органічна хімія
3.1-3.2. Теорія будови органічних сполук: гомологія та ізомерія (структурна та просторова). Гібридизація атомних орбіталей вуглецю 200
3.3. Класифікація органічних сполук. Номенклатура органічних сполук (тривіальна та міжнародна). Радикал. Функціональна група 207
3.4. Характерні хімічні властивості вуглеводнів: алканів, циклоалканів, алкенів, дієнів, алкінів, ароматичних вуглеводнів (бензолу та толуолу) 214
3.5. Характерні хімічні властивості граничних одноатомних та багатоатомних спиртів, фенолу 233
3.6. Характерні хімічні властивості альдегідів, граничних карбонових кислот, складних ефірів 241
3.7. Характерні хімічні властивості азотовмісних органічних сполук: амінів, амінокислот 249
3.8. Біологічно важливі сполуки: жири, білки, вуглеводи (моно-, ді- та полісахариди) 253
3.9. Взаємозв'язок органічних сполук 261
4. Методи пізнання у хімії. Хімія та життя
4.1. Експериментальні основи хімії 266
4.1.1-4.1.2. Правила роботи у лабораторії. Методи поділу сумішей та очищення речовин 266
4.1.3-4.1.5. Визначення характеру середовища водяних розчинів речовин. Індикатори Якісні реакції на неорганічні речовини та іони. Ідентифікація органічних сполук 266
4.1.6. Основні способи одержання (в лабораторії) конкретних речовин, що відносяться до вивчених класів неорганічних сполук 278
4.1.7. Основні способи одержання вуглеводнів (в лабораторії) 279
4.1.8. Основні способи одержання кисневмісних органічних сполук (в лабораторії) 285
4.2. Загальні уявлення про промислові способи одержання найважливіших речовин 291
4.2.1. Поняття про металургію: загальні способи одержання металів 291
4.2.2. Загальні наукові принципи хімічного виробництва (з прикладу отримання аміаку, сірчаної кислоти, метанолу). Хімічне забруднення навколишнього середовища та його наслідки 292
4.2.3. Природні джерела вуглеводнів, їх переробка 294
4.2.4. Високомолекулярні сполуки. Реакції полімеризації та поліконденсації. Полімери. Пластмаси, каучуки, волокна 295
4.3. Розрахунки за хімічними формулами та рівняннями реакцій 303
4.3.1-4.3.2. Розрахунки об'ємних відносин газів та теплового ефекту в реакціях 303
4.3.3. Обчислення маси розчиненої речовини, що міститься у певній масі розчину з відомою масовою часткою 307
4.3.4. Розрахунки маси речовини або об'єму газів за відомою кількістю речовини, масою або об'ємом однієї з речовин, що беруть участь у реакції 313
4.3.5-4.3.8. Розрахунки: маси (обсягу, кількості речовини) продукту реакції, якщо одна з речовин дано в надлишку (має домішки) або у вигляді розчину з певною масовою часткою речовини; практичного виходу продукту, масової частки (маси) речовин в суміші 315
4.3.9. Розрахунки на знаходження молекулярної формули речовини 319
Типовий варіант екзаменаційної роботи
Інструкція з виконання роботи 324
Відповіді до типового варіанту екзаменаційної роботи 332
Відповіді до завдань для самостійної роботи 334
ДОДАТКИ 350

Сьогодні ми поговоримо про те, як підготуватися до ЄДІ з хімії. Насамперед, необхідно вивчити кодифікатори та специфікації, розміщені на офіційному сайті ФІПД, зрозуміти структуру роботи, потім систематизувати свої знання. Якщо ви готуєтеся до іспиту з нуля, то починати потрібно не менше, ніж за рік.

ЄДІ з хімії

Підсумкова робота містить 40 завдань, з яких 35 вимагають вибору відповіді (1 частина), а 5 розгорнутої (частина 2). Рівень складності також різний: 26 відносяться до базового, 9 – до середнього, 5 – до підвищеного. Вирішуючи найскладніші завдання, випускники зобов'язані використовувати наявні навички у нестандартній ситуації, систематизувати та узагальнювати знання. Питання, що вимагають повної відповіді, вимагають знайти причинно-наслідкові зв'язки, формулювати та аргументувати відповідь, характеризувати властивості речовин та вирішувати хімічні завдання, проводити розрахунки.

Завдання ЄДІ з хімії охоплюють чотири основні змістовні модулі: теоретичні основи хімії, органічна хімія, неорганічна хімія, методи пізнання в хімії, хімія та життя.

На роботу приділяється 180 хвилин.

ЄДІ з хімії 2015 У новому навчальному році з'явилися нововведення у структурі роботи:

  • кількість завдань зведена до 40
  • залишилося лише 26 питань базового рівня (на одиничний вибір)
  • для питань 1-26 потрібно записати лише одну цифру
  • за проходження тесту можна отримати 64 бали
  • Завдання щодо знаходження молекулярної формули речовин оцінюються тепер у 4 бали.

Як і раніше дозволено мати періодичну систему Д. І. Менделєєва, крім того випускникам видаються таблиці розчинності та напруги металів.

Готуємося до ЄДІ з хімії

Щоб бути готовим до атестації з хімії, важливо систематизувати отримані знання. Найкраще це зробити за допомогою наступних посібників:

  • Посібник для підготовки до ЄДІ з хімії. А. А. Дроздов, В. В. Єрьомін
  • ЄДІ. Хімія. Експрес-підготовка. О. В. Мєшкова
  • Електронний ресурс: himege.ru/teoriya-ege-himiya/

Обов'язкова частина підготовки – вирішення тестів. Демонстраційні варіанти, а також завдання з відкритого банку завдань можна знайти тут: www.fipi.ru/content/otkrytyy-bank-zadaniy-ege

Можна скористатися збірками тестів:

  • Хімія. Найповніше видання типових варіантів завдань для підготовки до ЄДІ. О. Г. Савінкіна
  • ЄДІ 2015, хімія. Типові тестові завдання. Ю. Н. Медведєв
  • Хімія. Підготовка до ЄДІ - 2015. В. Н. Доронькін, А. Г. Бережна

Відео

Даний матеріал курсу призначений для учнів 11 класів. До цього часу пройдено програму загальної та неорганічної хімії, учні в основному курсі вже ознайомлені з типами розрахункових завдань та їх вирішенням. Це дає змогу закріпити отримані знання; звернути увагу на особливості будови та властивостей органічних речовин, їх взаємозв'язок та взаємоперетворення, на типологію розрахункових завдань. При розробці матеріалу більшість завдань та вправ взято з методичних вказівок ФІПД з підготовки до ЄДІ. Основною метою підготовки до ЄДІ є оволодіння навичками виконання найскладніших завдань, знання окисно-відновних реакцій, основних класів органічних та неорганічних сполук, а також алгоритми вирішення основних типів розрахункових завдань.

Завантажити:


Попередній перегляд:

Формули органічних речовин.

Формули

Назви

CH 2 =CH 2

Етилен, етен

H 2 C=CH-CH=CH 2

Дівініл, бутадієн -1,3

Ізопреновий каучук

Поліхлоропренові каучуки (наїрит, неопрен)

Хлоропрен

Етин, ацетилен

Аллілен, пропін

Бензол, циклогесатрієн-1,3,5

Метилбензол, C 7 H 8

Етилбензол

о-ксилол,
1. 2-диметилбензол

м-ксилол, п-ксилол,

Вінілбензол, етенілбензол, фенілетилен, стирол

Диметиловий ефір(C 2 H 6 O) (метиловий ефір , метоксиметан ,) Н 3 С-О-СН 3

Діетиловий ефір С 2 Н 5 ОС 2 Н 5

Фенол (гідроксибензол, застар. карболова кислота) C 6 H 5 OH -

Бензойна кислота C 6 H 5 СООН

Бензойний альдегід(бензальдегід) C 6 H 5 CHO

амінокислоти: NH 2 -C 2 H 5 -COOH аланін, NH 2 -CH 2 -COOH – гліцин –

Ефіри мурашиної кислоти

HCOOCH 3 - метилформіат HCOOC 2 H 5 - етилформіат ,
HCOOCH 2 CH(CH 3 ) 2 - ізобутилформіат HCOOCH 2 C 6 H 5 - бензилформіат

Ефіри оцтової кислоти

  • CH 3 COOCH 3 - метилацетат,
  • CH 3 COOC 2 H 5 - етилацетат ,
  • CH 3 COOC 3 H 7 - н-пропілацетат t кип = 102 ° C; за розчинною здатністю подібний до етилацетату.

Ефіри олійної кислоти

  • C 3 H 7 COOCH 3 - метилбутират,
  • C 3 H 7 COOC 2 H 5 - етилбутірат .
  • C 3 H 7 COOC 4 H 9 - бутілбутірат,

Клас органічної сполуки

Загальна формула

Молярна маса

Алкани

З n H 2n + 2

14n + 2

Алкени або циклоалкани

З n H 2n

Алкіни, алкадієни або циклоалкени

З n H 2n - 2

14n - 2

Арени (бензол та його гомологи)

З n H 2n - 6

14n - 6

Спирти чи прості ефіри

З n H 2n + 2 O

14n + 18

Альдегіди або кетони

З n H 2n O

14n + 16

Монокарбонові кислоти або складні ефіри

З n H 2n O 2

14n + 32

Ароматичні спирти

З n H 2n - 7 OH

14n + 10

Ароматичні альдегіди

З n H 2n - 7 COH

14n + 22

Ароматичні кислоти

З n H 2n – 7 COOH

14n + 38

Попередній перегляд:

Гідроліз

Таблиця 1. Зміна забарвлення індикатора залежно від концентрації водню.

ЗМІНА КОЛЬОРУ ІНДИКАТОРА

ТИП СОЛІ

ЛАКМУС

Фенолфталеїн

МЕТИЛОВИЙ ПОРАМАНЖОВИЙ

СЕРЕДА

сильна основа + слабка кислота

синій

малиновий

жовтий

лужна

слабка основа + сильна кислота

червоний

не змінюється

червоний

кисла

сильна основа + сильна кислота

не змінюється

не змінюється

не змінюється

нейтральна

Схема1. Гідроліз солей утворених слабкими кислотами та сильними основами - гідроліз по аніону. , середа лужна рН>7

PO 4 3- SO 3 2- CO 3 2- S 2- BO 3 3- PO 3 3- SiO 3 2- AsO 4 3- SnO 4 2-

HPO 4 2- HSO 3 - HCO 3 - HS - HBO 3 2- HPO 3 2- HSiO 3 - HAsO 4 2- HSnO 4 -

Примітка: Ме (активні, що утворюють луги)- Li, K, Na, Rb, Cs, Ba, Sr.

Схема 2 . Гідроліз солей утворених сильними кислотами та слабкими основами - гідроліз по катіону, середовище кисле, рН

Cl - Br - I - SO 4 2- NO 3 - IO 3 - ClO 3 - ClO 4 - MnO 4 - CrO 4 2- Cr 2 O 7 2-

Cl - Br - I - SO 4 2- NO 3 - IO 3 - ClO 3 - ClO 4 - MnO 4 - CrO 4 2- Cr 2 O 7 2-

Примітка: Ме- Mg…….Au та NH 4 +

Схема 3 . Гідроліз солей утворених слабкими кислотами та слабкими основами гідроліз по катіону та аніону – незворотний гідроліз.

У цьому випадку продуктами гідролізу є слабкі кислота та основа: KtAn + Н 2 О = KtOH + HAn

Kt + + An - + H 2 O = KtOH + Han

де Kt + та An - - катіон та аніон слабких основи та кислоти відповідно.

Схема 4 .

Солі утворені сильними кислотами та сильними основами гідролізу не піддаються. Середовище нейтральне, рН = 7

Сильні та слабкі електроліти

Сильні

Слабкі

1. Усі розчинні солі.

1. Усі важкорозчинні солі.

2. Неорганічні кислоти:

2. Неорганічні кислоти:

3. Луги:

3. Амфотерні основи:

4. Неамфотерні гідроксиди:

5. Органічні кислоти:

1) Процес гідролізу єоборотним , Протікає не до кінця, а тільки до моменту РІВНОВАГИ;

2) Процес гідролізу – зворотний для реакції НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ, отже, гідроліз -ендотермічнийпроцес (протікає із поглинанням теплоти).

KF + H 2 O ⇄ HF + KOH – Q

Які фактори посилюють гідроліз?

  1. Нагрівання – при збільшенні температури рівновага зміщується у бік ендотермічної реакції – гідроліз посилюється;
  2. Додавання води – т.к. вода є вихідною речовиною реакції гідролізу, то розведення розчину посилює гідроліз.

Як придушити (послабити) процес гідролізу?

Часто необхідно не допустити гідролізу. Для цього:

  1. Розчин роблять максимально концентрованим(зменшують кількість води);
  2. Для усунення рівноваги влівододають один із продуктів гідролізу– кислоту якщо йде гідроліз по катіону аболуг, якщо йде гідроліз аніоном.

Гідроліз інших сполук, які не належать до солей.

1) Бінарні сполуки металів: фосфіди, нітриди, гідриди, карбіди.

За їх гідролізі утворюється гідроксид металу і водневе з'єднання неметалла, та якщо з гідриду – водень.

А) гідриди. СаН 2 + Н 2 О = Са(ОН) 2 + Н 2

Б) карбіди: карбіди при гідролізі можуть утворювати метан (карбід алюмінію, берилію) або ацетилен (карбіди кальцію, лужних металів):

Al 4 C 3 + H 2 O = Al(OH) 3 + CH 4

(H + OH -)

CaC 2 + H 2 O = Ca(OH) 2 + C 2 H 2

В) інші бінарні сполуки: нітриди (виділяється аміак), фосфіди (утворюється фосфін), силіциди (виходить силан).

Са 3 Р 2 + Н 2 О = РН 3 + Са(ОН) 2

2) Галогенангідриди кислот.

Галогенангідрид - це з'єднання, яке виходить, якщо в кислоті ОН-групу замінити на галоген.

Приклад: COCl 2 - хлорангідрид вугільної кислоти (фосген), яку можна записати як СО(ОН) 2

При гідролізі галогенангідридів, і навіть сполук неметалів з галогенами - утворюються дві кислоти.

SO 2 Cl 2 + 2H 2 O = H 2 SO 4 + 2HCl

PBr 3 + 3H 2 O = H 3 PO 3 + 3HBr

Попередній перегляд:

Таблиця назв кислот та солей

Формула кислоти

Назва кислоти

Назва відповідної солі

HAlO 2

Метаалюмінієва

Метаалюмінат

HBO 2

Метаборна

Метаборат

H 3 BO 3

Ортоборна

Ортоборат

Бромоводородна

бромід

HCOOH

Мурашина

Форміат

Ціановоднева

Ціанід

H 2 CO 3

Вугільна

Карбонат

H 2 C 2 O 4

Щавельна

Оксолат

H 4 C 2 O 2
(CH3COOH)

Оцтова

Ацетат

Хлороводнева

Хлорид

HClO

Хлорновата

Гіпохлорит

HClO 2

Хлориста

Хлорит

HClO 3

Хлорнувата

Хлорат

HClO 4

Хлорна

Перхлорат

HCrO 2

Метахромиста

Метахроміт

HCrO 4

Хромова

Хромат

HCr 2 O 7

Двохромова

Дихромат

Йодоводнева

Йодід

HMnO 4

Марганцева

Перманганат

H 2 MnO 4

Марганцевиста

Манганат

H 2 MoO 4

Молібденова

Молібдат

HNO 2

Азотиста

Нітріт

HNO 3

Азотна

Нітрат

HPO 3

Метафосфорна

Метафосфат

HPO 4

Ортофосфорна

Ортофосфат

H 4 P 2 O 7

Двофосфорна(Пірофосфорна)

Дифосфат(Пірофосфат)

H 3 PO 3

Фосфориста

Фосфіт

H 3 PO 2

Фосфорнувата

Гіпофосфіт

H 2 S

Сірководнева

Сульфід

H 2 SO 3

Сірчиста

Сульфіт

H 2 SO 4

Сірчана

Сульфат

H 2 S 2 O 3

Тіосерна

Тіосульфат

H 2 Se

Селеноводнева

Селенід

H 2 SiO 3

Кремнієва

Силікат

HVO 3

Ванадієва

Ванадат

H 2 WO 4

Вольфрамова

Вольфрамат

Попередній перегляд:

ТРИВІАЛЬНІ НАВАННЯ ДЕЯКИХ НЕОРГАНІЧНИХ РЕЧОВИН

тривіальні назви речовин

формули

алюмокалієві галун

KAl(SO 4 ) 2 *12H 2 O

аміачна селітра

NH 4 NO 3

англійська сіль

MgSO 4 *7H 2 O

бертолетова сіль

KClO 3

бура

Na 2 B 4 O 7 *10H 2 O

звеселяючий газ

N 2 O

гашене вапно

гіпосульфіт

Na 2 S 2 O 3 *5H 2 O

глауберова сіль

Na 2 SO 4 *10H 2 O

глинозем

Al 2 O 3

подвійний суперфосфат

Ca(H 2 PO 4 )

їдкий натр

NaOH

їдке калі

залізний купорос

FeSO 4 *7H 2 O

палена магнезія

індійська селітра

KNO 3

інертні гази

He, Ne, Ar, Kr, Xe, Rn

калієвий луг

калійна селітра

KNO 3

кальцинована сода

Na 2 CO 3

кам'яна сіль

NaCl

каустик

NaOH

кремнезем

SiO 2

мідний купорос

CuSO 4 *5H2 O

натронна селітра

NaNO3

негашене вапно

CaO

нікелевий купорос

NiSO4 *7H2 O

питна сода

NaHCO3

кухонна сіль

NaCl

поташ

K2 CO3

преципітат

CaHPO4 *2H2 O

сірчистий газ

SO2

селікагель

SiO2 * XH2 O

сулема

HgCl2

чадний газ

CO

вуглекислий газ

CO2

хромокалієві галун

KCr(SO4 ) 2 *12H2 0

хромпік

K2 Cr2 O7

цинковий купорос

ZnSO4 *7H2 O

чилійська селітра

NaNO3

Попередній перегляд:

Таблиця – Продукти відновлення при взаємодії металів із кислотами

Кислоти Метал

Li Rb K Ba Sr Ca NaMg

За 2-3 місяці неможливо вивчити (повторити, підтягнути) таку складну дисципліну, як хімія.

Змін у КІМ ЄДІ 2020 р. з хімії немає.

Не відкладайте підготовку потім.

  1. Приступивши до розбору завдань, спочатку вивчіть теорію. Теорія на сайті представлена ​​для кожного завдання у вигляді рекомендацій, що необхідно знати під час виконання завдання. направить у вивченні основних тем і визначає які знання та вміння знадобляться при виконанні завдань ЄДІ з хімії. Для успішної здачі ЄДІ з хімії – теорія найважливіша.
  2. Теорію потрібно підкріплювати практикою, постійно вирішуючи завдання. Оскільки більшість помилок через те, що неправильно прочитав вправу, не зрозумів, що вимагають завдання. Чим частіше ти вирішуватимеш тематичні тести, тим швидше зрозумієш структуру іспиту. Тренувальні завдання розроблені на основі демоверсії від ФІПД дають таку можливість вирішувати та дізнаватися відповіді. Але не поспішайте підглядати. Спочатку вирішіть самостійно та подивіться, скільки балів набрали.

Бали за кожне завдання з хімії

  • 1 бал – за 1-6, 11-15, 19-21, 26-28 завдання.
  • 2 бали – 7-10, 16-18, 22-25, 30, 31.
  • З бала – 35.
  • 4 бали – 32, 34.
  • 5 балів – 33.

Усього: 60 балів.

Структура екзаменаційної роботискладається з двох блоків:

  1. Питання, що передбачають коротку відповідь (у вигляді цифри чи слова) – завдання 1-29.
  2. Завдання із розгорнутими відповідями – завдання 30-35.

На виконання екзаменаційної роботи з хімії приділяється 3,5 години (210 хвилин).

На іспиті три шпаргалки. І в них треба розбиратися

Це 70% інформації, яка допоможе успішно скласти іспит з хімії. Інші 30% - вміння користуватися представленими шпаргалками.

  • Якщо хочеш здобути більше 90 балів, потрібно витрачати на хімію дуже багато часу.
  • Щоб здати успішно ЄДІ з хімії, потрібно багато вирішувати: тренувальних завдань, навіть якщо вони здадуться легкими та однотипними.
  • Правильно розподіляти свої сили та не забувати про відпочинок.

Наважуйтеся, намагайтеся і все у вас вийде!

Подібні публікації